Зразок оформлення сторінки обліку
навчальних досягнень учнів
у класному журналі з російської
мови
І семестр
Російська мова_______ Облік навчальних досягнень учнів
(назва предмета)
|
№
з/п
|
Місяць
і число
Прізвище
та ім’я учня
(учениці)
|
…
/
…
|
…
/
…
|
…
/
…
|
зошит
|
Тематична
|
…
/
…
|
…
/
…
|
Тематична
|
І семестр
|
Скоригована
|
|
1.
|
|
|
|
н
|
н/о
|
|
|
9
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
6
|
8
|
|
|
н
|
|
|
|
|
3.
|
|
|
|
9
|
10
|
|
|
7
|
|
|
|
виставляється щомісяця у
ІІ
семестр
(5-8, 10 класи
загальноосвітніх навчальних закладів)
Російська мова_____________ Облік навчальних досягнень учнів
(назва
предмета)
|
№
з/п
|
Місяць
і число
Прізвище
та ім’я учня
(учениці)
|
Аудіювання
|
Діалог
|
Усний переказ
|
Читання вголос
|
Усний твір (7-11 класи)
|
…
/…
|
…
/ …
|
зошит
|
Тематична
|
ІІ семестр
|
Скоригована
|
Річна
|
НПБ
|
|
1.
|
|
|
|
|
|
|
|
н
|
н/о
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
|
|
|
|
7
|
8
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
|
|
|
|
|
|
|
10
|
10
|
|
|
|
|
|
ІІ семестр
(9 і 11) класи
загальноосвітніх навчальних закладів)
Російська мова _____________ Облік навчальних досягнень учнів
(назва предмета)
|
№
з/п
|
Місяць
і число
Прізвище
та ім’я
учня (учениці)
|
Аудіювання
|
Діалог
|
Усний переказ
|
Читання вголос
|
Усний твір
|
…/ …
|
…/ …
|
|
ІІ семестр
|
Скоригована
|
Річна
|
ДПА
|
Апеляційна
|
||||||
|
1.
|
|
|
|
|
|
|
|
н
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
2.
|
|
|
|
|
|
|
|
9
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
3.
|
|
|
|
|
|
|
|
10
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Зразок оформлення сторінки обліку
проведених занять
у класному журналі з російської мови*
Учитель____________________________________
|
№
з/п
|
Дата
|
Зміст уроку
|
|
|
|
Тема.
Основні поняття стилістики
|
|
1
|
…/09
|
.
|
|
2.
|
…/09
|
…
|
|
3.
|
…/09
|
…
|
|
4.
|
…/09
|
Перевірочна
робота
|
|
|
|
Тема.
Службові частини речення
|
|
5.
|
…/10
|
…
|
|
6.
|
…/10
|
…
|
|
7.
|
…/10
|
Перевірочна
робота
|
|
|
|
Тема.
Дієслово
|
|
8.
|
…/11
|
…
|
|
9.
|
…/11
|
|
|
10.
|
…/11
|
Перевірочна
робота
|
*Сторінки журналу (зміст уроку) з
російської мови заповнюються українською мовою незалежно від мови навчання в
загальноосвітньому навчальному закладі.
Зразок оформлення сторінки обліку
навчальних досягнень учнів
у класному журналі із зарубіжної літератури
та літератури
(інтегрований курс)
I семестр
Зарубіжна література_______ Облік досягнень учнів у навчанні
(назва предмета)
|
№
з/п
|
Місяць
і число
Прізвище
та ім’я учня (учениці)
|
...
/
..
|
...
/
…
|
...
/
…
|
зошит
|
Тематична
|
…
/
…
|
Напам’ять
|
...
/
…
|
Тематична
|
І семестр
|
Скоригована
|
|
1.
|
|
|
|
6
|
8
|
|
|
|
8
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
9
|
10
|
|
|
|
н
|
|
|
|
|
3.
|
|
|
|
н
|
н/о
|
|
|
|
6
|
|
|
|
Оцінка за зошит виставляється до
журналу 1 раз на місяць у колонці без
дати, яка надписується «Зошит» і вважається поточною, тобто враховується
до найближчої тематичної
ІІ семестр
(5-8, 10 класи
загальноосвітніх навчальних закладів)
Зарубіжна література____________________ Облік досягнень учнів у навчанні
(назва предмета)
|
№
з/п
|
Місяць
і число
Прізвище
та ім’я
учня (учениці)
|
...
/
…
|
...
/
…
|
зошит
|
Тематична
|
ІІ семестр
|
Скоригована
|
Річна
|
|
|
1.
|
|
|
7
|
н/о
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
н
|
8
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
|
|
8
|
10
|
|
|
|
|
|
ІІ семестр
(9 й 11 класи
загальноосвітніх навчальних закладів
Зарубіжна література_________________ Облік досягнень учнів у навчанні
(назва предмета)
|
№
з/п
|
Місяць
і число
Прізвище
та ім’я
учня (учениці)
|
...
/
…
|
...
/
…
|
зошит
|
Тематична
|
ІІ семестр
|
Скоригована
|
Річна
|
ДПА
|
Апеляційна
|
|
1.
|
|
|
|
н/о
|
н
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
8
|
9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10
|
|
|
|
|
|
|
*Сторінки журналів (зміст уроку) з
літератури (інтегрований курс) заповнюються українською мовою незалежно від
мови навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Назви творів
письменників російської літератури записуються мовою оригіналу («Капитанская
дочка», «Песня про царя Ивана Васильовича, молодого опричника и удалого купца
Калашникова», «Послебала» та ін.).
|
№
з/п
|
Дата
|
Зміст уроку
|
|
|
|
Тема.
З літератури епохи Відродження
|
|
1
|
…/09
|
Уільям
Шекспір «Ромео та Джульєтта»
|
|
2.
|
|
Тема.
З російської літератури XIX століття
|
|
4.
|
…/10
|
О.С.
Пушкін «Капитанская дочка»
|
Зарубіжна література
Рівень Профільний
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
ПРОЕКТ
програми для 10–11 класів
загальноосвітніх
навчальних закладів
з українською мовою
навчання
Авторський колектив програми:
голова – учитель-методист зарубіжної літератури Л. П. Юлдашева;
наукові консультанти –
д. філол. н., проф. О. М. Ніколенко,
д. пед. н., проф. О. О. Ісаєва,
д. пед. н., проф. Ж. В. Клименко,
к. філол. н., проф. Ю. І. Ковбасенко,
к. пед. н., ст. наук. співр. В. В. Снєгірьова,
к. пед. н., доц. А. О. Мельник,
к. пед. н., доц. О. В. Орлова; ст. викл.
О. К. Бицько,
члени групи – учителі-методисти
зарубіжної літератури О. В. Гученко,
І. І. Звершховська, Ж. В. Костюк,
В. Г. Макаренко, Н. В. Онищенко, Н. І. Підгорна,
О. В. Пітерська, Т. П. Сегеда, О. О. Семенюк,
І. О. Смірнова, С. О. Тіхоненко, В. Г. Туряниця.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Передача
чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу
цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі,
будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми,
давніми поколіннями.
Іван
Франко
Без книжок неможливо зберегти мир і людяність,
неможливо побудувати цивілізований світ.
Ернест Хемінгуей
Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової
і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від
23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту
початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від
20. 04. 2011 р. № 462), Програми із зарубіжної літератури
для 5–9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів з українською
мовою навчання (2012 зі змінами 2015–2017 рр.) та відповідно до Концепції
Нової української школи (2016).
Програма створена в межах всеукраїнського Учительського
проекту 2016–2017 рр., до якого долучилися передові вчителі, науковці,
методисти й широка громадськість. У програмі враховано позитивний досвід
програмотворення України та Рекомендації Європейської Ради.
Метою загальної
середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в
них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів,
екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і
життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в
умовах глобальних змін і викликів.
Випускник
середньої школи – це патріот України, компетентний мовець, що вільно
спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією
чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє
активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до
підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно
ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки й
техніки, дотримується здорового способу життя.
Досягнення такого результату неможливе без шкільного
курсу «Зарубіжна література». Разом
із іншими навчальними предметами він є потужним складником духовного і
соціального поступу молодого українця, що живе в сучасному глобалізованому
світі з усіма його проблемами і викликами і має адекватно на них реагувати. Вивчення зарубіжної літератури в школі
є важливим інструментом виховання громадянина відкритої, демократичної та
незалежної Української держави, формування його особистості, гуманістичних
інтенцій, громадянської та національної ідентичності.
Мета вивчення
зарубіжної літератури в школі – у процесі вивчення перекладних художніх
творів різних національних традицій формування молодого громадянина України, патріота свої держави з планетарним
мисленням; розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, здатної
обрати для задоволення своїх інтелектуальних, духовних, естетичних та
соціальних потреб якісний твір зарубіжної літератури (переклад чи оригінал),
дати йому адекватну оцінку, виявити власну читацьку рефлексію; заохочення
школярів до розширення кола читання, осягнення духовної значущості та
осмислення поетики літературних творів різних епох і країн; поглиблення
культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомлення ними виняткового
значення художньої літератури в
сучасному світі, націєтворчої функції художнього перекладу, ролі видатних
вітчизняних майстрів перекладу в поступу України; виховання в учнів поваги до культурних надбань свого та інших
народів; формування творчої особистості з високим рівнем загальної культури,
гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.
Основний предмет
вивчення шкільного курсу «Зарубіжна література» складають українські
переклади найкращих взірців світового красного письменства.
Отже, вивчення курсу «Зарубіжна література» в школі
реалізує такі важливі стратегічні
завдання:
1) через українські переклади сприяє виявленню і
збереженню генетичного коду нації,
формує свідомого громадянина України, який, вивчаючи найкращі літературні
взірці чужої культури, глибше пізнає
і досліджує реалії своєї країни,
традиції рідної культури;
2) завдяки читанню художніх творів різних національних традицій розкриває
своєрідні культурні коди розмаїтого
світу, необхідні для духовної і психологічної адаптації особистості у
сучасному полікультурному суспільстві.
Завдання вивчення зарубіжної літератури у
10 –11 класах:
·
виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням,
високим естетичним смаком і стійким інтересом до художньої літератури;
·
формування цілісних уявлень про закономірності перебігу
літературного процесу, основні літературні епохи, напрями, течії, роди, жанри і
стилі в контексті вітчизняної та світової культури;
·
увиразнення
українського контексту творів зарубіжної літератури через залучення широких міжкультурних
і міжлітературних зв’язків, інформацію про культурні події країни, пов’язані з
літературними творами, висвітлення теми України у творчості зарубіжних
письменників;
·
розвиток уміння бачити світовий контекст української
літератури і з огляду на це на новому рівні усвідомлювати її національну
своєрідність, її здобутки та внесок у поступ світової культури;
·
набуття умінь і
навичок різних видів аналізу (літературних творів, явищ, різних художніх перекладів,
а також оригіналів – за умови володіння відповідною іноземною мовою);
·
поглиблення знань із теорії літератури, використання їх у під
час дослідження творів, розвиток теоретичного мислення учнів і формування
навичок критичного аналізу літературних явищ;
·
формування уявлення про вітчизняну перекладацьку школу,
розкриття значення перекладної літератури як могутнього чинника розвитку
української нації;
·
розширення
обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів
художніх творів;
·
розвиток зв’язного і філологічного (літературознавчого)
грамотного мовлення (із застосуванням прикладів із художніх текстів,
аргументації, елементів дискусії, самостійної оцінки прочитаного,
науково-критичних джерел, знань з української та іноземних мов й інших
гуманітарних предметів);
·
забезпечення продуктивної навчальної діяльності, що дасть
змогу учням не тільки накопичувати знання, вміння і навички, але й виявляти
власну індивідуальність під час сприйняття й творчого осмислення літератури,
формувати індивідуальний стиль пізнавальної діяльності;
·
оволодіння учнями елементами дослідницької діяльності й
основами культури розумової праці у літературній царині (робота з
літературознавчими словниками й довідниками, науково-критичними працями,
укладання бібліографії, підготовка доповіді, складання тез, написання реферату,
використання комп’ютера (зокрема ресурсів Інтернету) з метою здобуття та
опрацювання літературної та літературознавчої інформації, участь у роботі
літературно-творчих секцій МАН тощо);
·
підготовка школярів до життєдіяльності в полікультурному
просторі, свідомого вибору майбутньої професії і профільного навчання в галузі
філології.
Вивчення
зарубіжної літератури у 10–11 класах
забезпечує такі функції предмета:
1) пізнавально-ціннісну
(пізнання людини і світу за допомогою перекладної та оригінальної художньої
літератури, формування ціннісних орієнтацій особистості в період її
становлення);
2) естетичну
(розвиток цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова і перебіг
літературного процесу, естетичного смаку, умінь визначати художню цінність
творів);
3) розвивальну
(розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення,
індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою,
комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування
рідною та іноземними мовами);
4) соціально-адаптаційну
(соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного
суспільства);
5) виховну
(виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості,
відповідальності за збереження духовних надбань України і людства);
6) профільно-орієнтаційну
(підготовка до свідомого вибору майбутньої професії в галузі філології).
Відповідно до Концепції
Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не
тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в
суспільстві умінь і навичок, важливих для всебічного розвитку особистості
громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного
зростання. Компетентність – це динамічна комбінація знань, умінь і практичних
навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей,
морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну
та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні
освіти (Національний освітній глосарій, 2014). Отже, компетентність – це набуті
реалізаційні здатності особистості до ефективної діяльності. З огляду на це,
компетентнісний підхід – це підхід до навчання передовсім не як до процесу, а
як до результату (чи результатів), важливих для життя, подальшого навчання чи
діяльності особистості.
Компетентнісний
підхід, покладений в основу Концепції Нової української школи, полягає у
підготовці учнів до сучасного життя та майбутньої діяльності, у
цілеспрямованому формуванні в них ключових і предметних компетентностей.
Компетентнісний підхід забезпечує настанову не на процес
навчання, а на досягнення особистого результату учня. У зв’язку з тим
компетентнісний підхід кардинально змінює освітню роль учня – із реципієнта
(того, хто сприймає інформацію) він перетворюється на активного учасника
освітнього процесу, самостійного суб’єкта навчальної діяльності, котрий
здобуває, перевіряє, обробляє і використовує інформацію. З допомогою
індивідуальних зусиль і творчого пошуку учень обирає власну траєкторію не
тільки в галузі певного предмета, а й у житті. Компетентнісний підхід дає змогу
сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до
постійної самоосвіти, до нових вершин у різних видах діяльності.
Принципи
компетентнісного підходу:
·
розширення прав і можливостей учнів у
пізнавальній діяльності;
·
формування власної траєкторії навчання;
·
концентричне розширення компетентностей (крок за
кроком нарощування знань, умінь, навичок);
·
зв’язок навчального процесу із сучасним життям;
·
настанова на самостійне мислення і творче
самовираження учнів;
·
оцінка й самооцінка діяльності;
·
виявлення перспективи вивчення предмета;
·
систематизація, узагальнення, творче осмислення
вивченого;
·
підвищення інтересу до процесу навчання;
·
стимулювання до свідомого вибору майбутньої
професії;
·
формування потреби творчої реалізації в
суспільстві, набуття умінь і навичок, необхідних для життя.
Ключові компетентності
– універсальні компетентності, що не залежать від предметної сфери,
натомість важливі для успішної діяльності, подальшої реалізації особистості в
житті.
Засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути
сформовані такі ключові компетентності (відповідно
до Рекомендацій Європейської Ради):
1) спілкування державною мовою;
2) спілкування іноземними мовами;
3) математична компетентність;
4) компетентності в природничих науках і технологіях;
5) інформаційно-цифрова компетентність;
6) уміння вчитися;
7) ініціативність і підприємливість;
8) соціальна та громадянська компетентності;
9) обізнаність та самовираження у сфері культури;
10) екологічна грамотність і здорове життя.
Роль
зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей
Ключові компетентності
|
Компоненти
|
|
1
|
Спілкування державною
мовою
|
Уміння:
● сприймати,
розуміти, критично оцінювати, інтерпретувати інформацію державною мовою;
● усно
й письмово тлумачити поняття, розповідати про факти, висловлювати думки й
почуття, обстоювати погляди.
Ставлення:
● поцінування
української мови як державної – чинника національної ідентичності;
● використання
української мови у різних сферах життя;
● розширення
знань, умінь, навичок з української мови завдяки використанню ресурсів
художньої літератури (текстів зарубіжних авторів в українських
перекладах).
Навчальні
ресурси[1]:
● текстоцентризм;
● монолог,
діалог, дискусія, дебати.
|
2
|
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння:
● читати
й розуміти художні тексти іноземною мовою (за умови вивчення відповідної
іноземної мови в школі);
● зіставляти
оригінальні тексти з українськими художніми перекладами.
Ставлення:
● усвідомлення
багатства рідної мови;
● готовність
до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур;
● толерантність
щодо різних культур і традицій.
Навчальні ресурси:
● літературні
твори (цілісно, у фрагментах) іноземними мовами (які вивчаються в школі);
● літературні
твори зарубіжних авторів у класичних і сучасних українських перекладах.
|
3
|
Математична компетентність
|
Уміння:
● розвивати
абстрактне мислення;
● установлювати
причиново-наслідкові зв’язки;
● виокремлювати
головну та другорядну інформацію;
● формулювати
визначення;
● будувати
гіпотези;
● перетворювати
інформацію з однієї форми в іншу (текст – графік, таблиця, схема, презентація
тощо).
Ставлення:
● прагнення
висловлюватися точно, логічно та послідовно;
● розуміння
тенденцій, закономірностей, процесів.
Навчальні ресурси:
● роздум
(визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання
висновків);
● висунення
гіпотези та її обґрунтування;
● інтернет-ресурси.
|
4
|
Основні компетентності у природничих науках і
технологіях
|
Уміння:
● швидко
й ефективно шукати інформацію;
● використовувати
різні види читання для здобуття нових знань;
● проводити
пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень;
● критично
оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені
у творах літератури.
Ставлення:
●
готовність до опанування новітніми технологіями;
●
оперативне реагування на технологічні зміни;
●
захист природного середовища.
Ресурси:
●
інноваційні технології навчання (інтерактивні,
інформаційно-комунікаційні).
|
5
|
Інформаційно-цифрова компетентність
|
Уміння:
● діяти
за алгоритмом, складати план тексту;
● використовувати
інтернет-ресурси для отримання нових знань.
Ставлення:
● задоволення
пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;
● критичне
ставлення до медійної інформації;
● прагнення
дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі.
Навчальні ресурси:
● дописи
в соціальних мережах і коментарі до них;
● інструментальні
тексти (алгоритми, інструкції тощо);
● складання
плану;
● аналіз
медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій).
|
6
|
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння:
● визначати
мету навчальної діяльності та способи її досягнення;
● планувати
й організовувати власну навчальну діяльність;
● читати,
використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне
тощо;
● постійно
поповнювати власний словниковий запас;
● користуватися
різними джерелами довідкової інформації (словники, енциклопедії,
онлайн-ресурси тощо);
● здійснювати
самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію;
● застосовувати
комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.
Ставлення:
● прагнення
використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;
● готовність
удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;
● розуміння
ролі художньої літератури для власного інтелектуального й духовного
зростання.
Навчальні ресурси:
● інструкції
з ефективного самонавчання;
● довідкова
література, зокрема пошукові системи;
● електронні
мережеві бібліотеки.
|
7
|
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння:
● презентувати
власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні
засоби;
● реалізувати
комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і
виявлення лідерських якостей.
Ставлення:
● готовність
брати відповідальність за себе та інших;
● розуміння
ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.
Навчальні ресурси:
● тексти
офіційно-ділового стилю (резюме, доручення тощо), самопрезентація, зразки
реклами тощо;
● літературні
твори, які містять моделі ініціативності.
|
8
|
Соціальна та громадянська компетентності
|
Уміння:
● аргументовано
і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;
● уникати
дискримінації інших у процесі спілкування;
● визначати
в літературних творах суспільно-політичний контекст, актуальні соціальні проблеми та ідеї,
приклади громадянських якостей в образах персонажів;
● розвивати
критичне мислення.
Ставлення:
● усвідомлення
себе громадянином України;
● розуміння
й утвердження демократичних цінностей;
● повага
до закону та правових норм, зокрема до норм українського законодавства;
● утвердження
права кожного на власну думку.
Навчальні ресурси:
● інтерактивні
технології навчання;
● художні
твори, які містять моделі державного устрою;
● суспільно-історичний
контекст напрямів, течій, стилів.
|
9
|
Обізнаність та самовираження у сфері культури
|
Уміння:
● сприймати
твори літератури в контексті культури доби;
● аналізувати
та інтерпретувати літературні твори зарубіжних авторів в аспекті національної
культури та загальнолюдських цінностей;
● демонструвати
взаємодію літератури з іншими видами мистецтва, порівнювати літературні
тексти з їхнім утіленням у живописі, кіно, музиці тощо;
● використовувати
українську мову як державну для духовного, культурного й національного
самовияву, дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого
етикету, що є виявом загальної культури людини;
● створювати
власні тексти різних видів, використовуючи відповідні
зображувально-виражальні засоби.
Ставлення:
● любов
до літератури й мистецтва як складників людської цивілізації;
● потреба
читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над
прочитаним;
● відкритість
до міжкультурної комунікації;
● стійкий
інтерес до світових культурних
надбань.
Навчальні ресурси:
● твори
різних видів мистецтва;
● мистецькі
проекти.
|
10
|
Екологічна грамотність і здорове життя.
|
Уміння:
● не
шкодити своєю діяльністю довкіллю;
● сприймати
довкілля як життєдайне середовище;
● дбайливо
ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;
● дотримуватися
здорового способу життя.
Ставлення:
● готовність
зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього;
● набуття
знань (за допомогою художньої літератури) про цілісну картину світу та місце
людини в ній;
● опанування
традицій різних народів, позитивного досвіду збереження довколишнього
середовища.
Навчальні ресурси:
● аналіз
літературних текстів (епізодів)
екологічного спрямування;
● усні
/ письмові презентації в межах дослідницьких проектів.
|
Предметні компетентності – це компетентності, що залежать від
предметної галузі та є важливими для успішної діяльності, життєвої реалізації й
подальшого навчання. Предметні компетентності зумовлені специфікою навчальних
галузей і окремих предметів.
Компетентності,
яких набувають учні в процесі вивчення зарубіжної літератури, є предметними. Вони важливі для формування
духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних цінностей,
громадянських якостей.
У процесі вивчення зарубіжної літератури в старшій школі
учні мають набути таких предметних компетентностей:
– розуміння літератури як невід’ємної частини
національної й світової художньої культури;
– усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова,
її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
– знання літературних творів, обов’язкових для
текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення
творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх
особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови, жанру
тощо);
– усвідомлення ключових етапів і явищ літературного
процесу різних країн, зіставлення з українським літературним процесом;
– знання основних фактів життя і творчості видатних
письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової
культури;
– оволодіння передбаченими програмою літературознавчими
поняттями та застосування їх під час аналізу та інтерпретації художніх творів;
– розуміння специфіки оригіналу (за умови володіння
іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
– знання українських перекладів творів зарубіжної
літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької школи;
– формування читацького досвіду та якостей творчого
читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;
– орієнтування у царині класичної й сучасної літератури;
– порівняння літературних творів і явищ (окремих
компонентів і цілісно);
– уміння оцінювати художню вартість творів,
творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для
сучасності, тощо.
Компонентами компетентності є когнітивний (знаннєвий),
діяльнісний (практико-орієнтований) та ціннісний.
Складники
предметних компетентностей
у
процесі вивчення зарубіжної літератури
Знання
|
Діяльність
|
Цінності
|
Учень (учениця):
знає ідейно-художній зміст літературних творів у контексті розвитку культури й суспільства;
розуміє зміст прочитаного;
називає літературні факти, явища, твори, імена
письменників, перекладачів тощо;
формулює визначення понять, власну думку;
записує стислу (тези) й розширену інформацію (зокрема
самостійно здобуту);
пояснює літературні факти, явища, образи, теми, сюжети
тощо;
наводить приклади художніх засобів у творі,
літературних фактів і явищ у контексті розвитку напрямів, течій, жанрів,
стилів.
|
Учень (учениця):
розпізнає літературні факти, явища, напрями, течії,
жанри, стилі;
розрізняє засоби художньої виразності, індивідуальні
стилі митців;
описує персонажів, їхні риси, поведінку, умови життя,
соціально-культурний контекст;
складає плани (простий, складний), таблиці, схеми;
порівнює літературні факти, явища, сюжети, теми,
образи, мотиви, засоби художньої виразності, особливості національних
літератур;
аналізує літературні жанри, твори (цілісно та окремі
аспекти);
класифікує літературні факти, явища, образи тощо;
характеризує образи персонажів, образ автора;
установлює зв’язки художньої літератури й культури,
суспільства, науки;
визначає літературознавчі терміни й поняття, засоби
художньої виразності, їхню семантику і функції в тексті;
виконує творчі роботи різних видів;
планує, прогнозує розвиток сюжетів, образів, тем, ідей
тощо;
дотримується правил усного й писемного мовлення,
грамотно формулює думку, позицію;
виготовляє (самостійно) продукцію, пов’язану із
вивченням зарубіжної літератури (малюнок, листівка, обкладинка, буктрейлер,
презентація та ін.);
уміло поводиться в різних комунікативних ситуаціях;
використовує набутий досвід вивчення зарубіжної
літератури;
застосовує гуманістичні цінності в різних сферах;
уміє орієнтуватися в колі класичної та сучасної
літератури;
розв’язує завдання в різних життєвих ситуаціях на
підставі набутого культурного досвіду.
|
Учень (учениця):
усвідомлює значення художньої літератури для сучасної
людини й суспільства;
обговорює прочитане;
критично ставиться до інформації, виробляє власне
бачення проблем;
оцінює художню вартість творів класики й сучасності;
висловлює судження щодо прочитаних літературних
творів, образів, тем, сюжетів тощо;
обстоює, аргументує власну позицію, думку;
обґрунтовує ідею, думку, гіпотезу;
узагальнює набутий культурний досвід вивчення
літературних творів;
робить висновки щодо розвитку літератури в різних
країнах, взаємозв’язків української та зарубіжних літератур, зв’язків
літератури й мистецтва, значення української перекладацької школи в діалог
культур.
|
Принципи укладання
програми із зарубіжної літератури для 10–11 класів. У 10–11 класах розпочинається новий етап
літературної освіти – творчо-критичне
читання, який є логічним продовженням попередніх етапів
(5–7 класи – прилучення до читання, 8–9класи – системне читання).
Програма для 10–11 класів побудована на поєднанні
таких підходів:
·
хронологічного
(історико-літературного);
·
концентричного
(розширення відомого раніше матеріалу);
·
жанрово-тематичного
(актуальні жанри й теми);
·
мультикультурного
(презентація найяскравіших літературних явищ різних часів і народів у
контексті культури, діалог культур у часі).
Це вможливлює вивчення творів зарубіжної літератури не тільки за хронологією, а й за
принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від
початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до нових
знань про них), поглиблення уявлення про розвиток тем, жанрів, національних
літератур, напрямів, течій, стилів у попередні епохи й у сучасну добу, початок
живого діалогу з книжкою, що має тривати протягом усього життя.
До програми із зарубіжної літератури для
10–11 класів увійшли твори із золотого фонду класичної літератури, а також
популярні твори сучасності різних країн і народів.
У 10–11 класах уявлення про
літературний процес та його складники мають бути поглиблені внаслідок аналізу
шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте,
«Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Гете, соціально-психологічні
й філософські романи та п’єси, поетичні твори XIX–XX століть та ін.).
Початкові знання
про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові
культурологічні знання учні вже отримали у 8–9 класах
(на етапі системного читання). Повернення до окремих етапів літератури й
письменників у 10–11 класах
відбувається на новому рівні сприйняття учнів, які стали старшими за віком і
більше підготовленими до осмислення шедеврів зарубіжних авторів.
У програмі
відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну,
літературознавчу, культурологічну, компаративну.
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття
гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів художньої літератури.
Ця змістова лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів,
їхніх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток
інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування
у світі класичної і сучасної літератури (зокрема в бібліотечних фондах,
інтернет-ресурсах) із метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок
читацької діяльності. Літературознавча лінія передбачає
вивчення літературних творів у єдності змісту й форми, оволодіння учнями
основними літературознавчими поняттями й застосування їх під час аналізу й
інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у
контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів,
течій; розкриття поетикальних (зокрема жанрово-стильових) особливостей художніх
творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу,
необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою. Літературознавчі
терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до
розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних)
й концентричності (від елементарних уявлень до їхнього поглиблення, від
загальних понять до їхніх різновидів тощо). Культурологічна лінія
сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва;
ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури;
розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому
культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією,
міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних
народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої
загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного
ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і
національностей. У цій рубриці програми презентовано зв’язки літератури з
іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; утілення літературних творів у
живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні
культурні явища різних країн і народів та ін. Компаративна лінія
забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних
літератур; установлення зв’язків між українською та зарубіжними літературами
(генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем,
сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів та
україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української
культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства й
невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення
знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.
Міжпредметні зв’язки (рубрика МЗ) є дидактичною умовою підвищення ефективності
навчального процесу й набувають особливої ваги в контексті
компетентнісного підходу; вони сприяють глибокому засвоєнню знань учнів, активізації
їхньої пізнавальної діяльності, розширенню світогляду, водночас дають змогу визначити
роль і місце зарубіжної літератури в системі шкільних предметів. Реалізація міжпредметних
зв’язків уможливлює економне й водночас інтенсивне використанню часу в процесі
вивчення тем, що мають цільові й змістові збіги з іншими предметами.
Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти
(приблизно 80% : 20%). У кожному класі учням запропоновано теми й твори для
обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення
напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем і
учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків розвитку мовлення,
позакласного читання та для уроків із резервного часу. Якщо не вибрано твір,
представлений в програмі в переліку альтернативних, його можна запропонувати на
позакласне читання. Варіативний компонент вимагає від учителя відповідного
планування уроків, творчого підходу, урахування читацьких інтересів сучасної
молоді, розуміння їхніх духовних потреб та естетичних. Закладена в програмах
варіативність планування курсу дає змогу учителю обрати найбільш ефективні
методичні шляхи вивчення літературного твору.
У процесі
вивчення зарубіжної літератури слід надавати важливу вагу роботі з
літературного краєзнавства, яка сприятиме формуванню уявлення учнів про
Україну, рідний край, розвитку їхніх національно-патріотичних почуттів. З цією
метою доцільно систематично використовувати літературно-краєзнавчий матеріал,
зокрема проводити окремі уроки з літературного краєзнавства.
Вивчення
літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Сучасна література», у
якому представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах, пов’язані з
проблемами сучасної молоді і відображають тенденції розвитку сучасного
літературного процесу й культури загалом. Сучасна література має підготувати учнів
до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне
середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.
Програма є
основою для календарно-тематичного та поурочного планування, у якому вчитель
самостійно розподіляє години на вивчення художніх творів і види
навчальної діяльності, планує певні види роботи, спрямовані на опанування
змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик
програми. Це дає змогу вчителеві вільно й творчо підійти до реалізації програми
в кожному класі, з огляду на інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні
умови викладання (наявність художніх текстів; технічні засоби; набуття учнями
знань з іноземної мови, української мови і літератури, історії та інших предметів
тощо).
Викладання курсу
зарубіжної літератури в загальноосвітніх закладах України здійснюється українською
мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури
вивчаються в українських перекладах (для
зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими
володіють учні). За наявності
необхідних умов (достатнє володіння
учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка
вчителя, зокрема можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики,
стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу) бажаним є розгляд
художніх текстів мовою оригіналу. У такому разі предмет «Зарубіжна література»
виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл
іноземними мовами.
Програма із зарубіжної літератури для 10–11 класів профільного рівня сприяє вдосконаленню загальної
гуманітарної підготовки учнів, орієнтує їх на вибір професії, пов’язаної з
філологією.
Провідні напрями й форми науково-дослідницької
діяльності учнів 10–11 класів:
1)
пошук
літературного та літературознавчого матеріалу (робота зі словниками,
енциклопедіями, інтернет-ресурсами, бібліотечними фондами, укладання
бібліографії до теми тощо);
2)
аналіз і систематизація матеріалу (робота з
науково-критичними джерелами, складання плану і тез праці, визначення ключових
проблем, коментування окремих положень тощо);
3)
розгляд питань під різним кутом зору, вироблення і
обстоювання власної позиції щодо твору або літературного явища (виступ у
дискусії, пошук аргументів на підтвердження своєї думки тощо);
4)
оволодіння елементами творчої дослідницької діяльності
(самостійна підготовка реферату, доповіді, проекту, презентації, учнівського
наукового дослідження, зокрема з використанням комп’ютерних технологій).
Найбільш обдаровані учні беруть участь у роботі
територіальних відділень Малої академії наук України (МАН), тому поглиблене
вивчення зарубіжної літератури на профільному рівні допоможе їм обрати тему
наукового дослідження і розробити її, спираючись на наукові методи пізнання. Оволодіння
елементами науково-дослідницької діяльності дасть змогу школярам глибше
опанувати художню літературу як мистецтво слова, навчитися бути не пасивними
користувачами інформації, а творчими учасниками культурного діалогу з книжкою.
Структура
програми
Програма із зарубіжної літератури для 10–11 класів
містить:
1) «Пояснювальну
записку»;
2) розподіл
годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на
текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне
читання, резервний час);
3) зміст
навчального матеріалу та очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів (за класами й розділами – компетентності (ключові й предметні));
4) перелік
творів для вивчення напам’ять (до кожного класу);
5) Додаток
1 – «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і
уроків із резервного часу)»;
6) Додаток
2 – «Список творів із літературного краєзнавства»;
7) Додаток
3 – «Сучасна науково-методична література для вчителя»;
Про
роль учителя та учня в навчальному процесі
Учитель має право самостійно розподіляти години на
текстуальне вивчення творів, позакласне читання, розвиток мовлення з огляду на
визначену кількість годин на опрацювання конкретної теми. Він має право вибрати
той чи той твір для вивчення із низки альтернативних текстів. Програма
передбачає урахування духовних запитів і читацьких інтересів учнів, котрі
можуть спільно з учителем вибрати для розгляду тексти сучасної літератури із
запропонованого в програмі переліку.
Учитель творчо підходить до вибору методів, прийомів,
технологій вивчення художніх текстів, способів їхнього аналізу та
інтерпретації. Компетентнісний підхід потребує оновлення педагогічних
технологій і методики викладання зарубіжної літератури, індивідуальної
творчості вчителів, формування в освітньому процесі тісних партнерських
стосунків, що ґрунтуються на постійному діалозі з учнями та повазі до їхньої
думки. У зв’язку з упровадженням компетентнісного підходу потрібно створити
ефективні технології не тільки оцінювання навчальних досягнень учнів учителем,
а й самооцінки учнів, що дасть можливість школярам більш свідомо й вільно
освоювати здобутки зарубіжної літератури.
Учень є вільним у сприйманні, пізнавальній діяльності,
висловленні власної думки, критичному мисленні, усіх видах творчості.. Від
взаємодії вчителя та учня, їхньої взаємоповаги і співпраці залежить успішність
вивчення зарубіжної літератури в 10–11 класах.
Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх
навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними
партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку
невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст.,
прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури
різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.
Юне покоління XXI століття має власні життєві завдання та способи їх
реалізації, але провідником молоді в майбутнє має стати духовний досвід
світового письменства.
10 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів
– 56 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
літературне краєзнавство – 2
години;
резервний час – 4 години.
Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст
навчального матеріалу
|
ВСТУП
ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
знає особливості художнього перекладу;
розуміє відмінності художнього перекладу від оригіналу;
пояснює відмінність діалогу, що відбувається в
процесі сприймання оригіналу (автор-читач) та перекладу
(автор-перекладач-читач);
називає видатних українських
перекладачів;
наводить
приклади яскравих фактів їхньої перекладацької діяльності;
Діяльність
установлює спільне і відмінне між художньою
літературою та іншими видами мистецтва, оригіналом і перекладом;
Цінності
усвідомлює національні та загальнолюдські духовні цінності, утілені у творах літератури й мистецтва;
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
тлумачить поняття «автор», «читач», «перекладач»;
Спілкування іноземними мовами
наводить висловлення зарубіжних митців про
літературу й культуру іноземною мовою (за умови володіння нею);
Математична компетентність
класифікує прочитані твори за ознакою «оригінальна
література – перекладна література»;
Інформаційно-цифрова компетентність
застосовує цифрові технології для пошуку необхідної
інформації;
Уміння вчитися
користується різними джерелами довідкової інформації
(словниками, енциклопедією, он-лайн ресурсами) для отримання нових знань;
Соціальна та громадянська компетентності
усвідомлює значущість культурних надбань рідного та інших
народів;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
усвідомлює роль художньої літератури в структурі
культури та значення української перекладної літератури для розвитку різних
галузей вітчизняної культури;
Екологічна грамотність і здорове життя
розуміє значення читання художньої літератури
для духовного здоров’я людини як спосіб протидії насильству, агресії та іншим
негативним явищам сучасного світу.
|
Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст.
Формування читача в епоху цифрових технологій. Художній переклад як творчий
процес і його результат. Творчий діалог з перекладною книгою: взаємодія
автора, перекладача й читача. Перекладна література як важливий складник
національного письменства і могутній чинник у формуванні української нації.
(ТЛ) Автор, перекладач, читач, діалог культур.
Поглиблення понять про художній переклад, підрядник, оригінальну та
перекладну літератури.
(ЛК) Використання Інтернету для розширення кола
читання. Перекладна література в системі національної та світової
культури.
(УС) Українські перекладачі творів світового
красного письменства. Українські бібліотеки. Електронні ресурси українських
бібліотек. Здобутки української перекладацької школи.
(ЕК) Відмінність перекладного твору від
оригінального.
(МЗ) Інформатика, художня культура.
|
ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ
|
|
Предметні компетентності
Знання
дає стислу характеристику літератури Античності та Відродження;
називає видатних представників літератури обох
епох;
знає основні відомості про Гомера, Данте і
Шекспіра;
розуміє значення творчості Гомера, Данте і
Шекспіра для поступу української літератури і світового літературного
процесу;
дає загальну характеристику змісту творів;
називає імена відомих українських перекладачів
творів Античності і Відродження;
Діяльність
аналізує ідейно-тематичну сутність, сюжет,
особливості композиції, проблематику поем «Одіссея» та «Божественна комедія»
(за прочитаними уривками), трагедії «Гамлет»;
визначає міфологічні, пригодницькі й побутові
елементи в «Одіссеї»;
характеризує головні риси гомерівської оповіді,
концепцію світу і людини в «Божественній комедії», образи Одіссея і Гамлета,
жанрову своєрідність творів;
розкриває алегоричний зміст образів та епізодів
«Божественної комедії», символіку пекла як життєвої незгоди і раю як повноти
духовного життя, художнього простору в трагедії «Гамлет»;
висловлює своє ставлення до літературних
персонажів (Одіссея, Уголіно, Паоло і Франчески, Гамлета);
порівнює сонет № 66 і монолог Гамлета «Бути чи
не бути»;
аргументує, чому образ Гамлета став «вічним»;
визначає провідні мотиви трагедії «Гамлет», роль
монологу «Бути чи не бути» в розкритті образу головного героя;
розкриває на конкретних прикладах основні особливості поетики творів;
пояснює роль авторських ремарок у трагедії
«Гамлет»;
узагальнює результати аналізу творів, свої знання
про літературу Античності і Відродження;
Цінності
усвідомлює цінність людських чеснот, увиразнених у прочитаних
творах (мужність, активність, винахідливість, допитливість, щирість тощо);
обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у
творах;
висловлює судження щодо проблем праведного благочестивого
життя (за «Божественною комедією») та морального вибору в житті людини (за
трагедією «Гамлет»);
оцінює чинники (цінності, ідеали, стани)
духовного життя та вчинків літературних персонажів;
мотивує свою оцінку прочитаних творів;
робить висновки про значення прочитаних творів для
світового культурного поступу загалом і розвитку українського культурного
середовища зокрема.
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
тлумачить поняття «трагедія», «міф», «героїчна
поема», «вічний образ»;
збагачує мовлення крилатими словами і висловами
з «Одіссеї» та «Гамлета»;
Спілкування іноземними мовами
читає уривок із трагедії «Гамлет» англійською
мовою (за умови володіння учнями цією мовою);
порівнює уривки оригіналу і перекладу трагедії
«Гамлет» (за умови володіння учнями англійською мовою);
Математична компетентність
установлює причиново-наслідкові зв’язки між
подіями твору;
Інформаційно-цифрова компетентність
застосовує цифрові технології для пошуку необхідної
інформації;
створює електронну продукцію (презентації,
буктрейлери, афіші тощо) для
популяризації прочитаних творів;
Уміння вчитися
використовує різні види читання (повільне, виразне,
коментоване, повторне, вибіркове);
здійснює самооцінювання результатів власної
діяльності, рефлексію, зіставляючи свої погляди з поглядами головних
персонажів трагедії «Гамлет»;
Соціальна та громадянська компетентності
визначає у творах актуальні соціальні проблеми
та ідеї;
аналізує з погляду цінностей сучасного
суспільства світоглядні засади Античності і Відродження, відображені в
прочитаних творах або уривках із них;
оцінює взаємостосунки Гамлета та зображеного у
шекспірівській трагедії соціуму;
висловлює думку щодо порушених у прочитаних творах
соціальних проблем;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
сприймає прочитані твори у контексті відповідної доби і
сучасної культурної ситуації;
аналізує та інтерпретує твори в аспекті національної
культури та загальнолюдських цінностей;
усвідомлює роль Античності і Відродження в
розвитку української і світової культури.
|
Етапи й шедеври Античності (огляд).
Стародавня Греція
Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.). «Одіссея» Заспів
(пісня 1, вірші 1–21), Аед Демодок (пісня 8, вірші 486–520), Одіссей і кіклоп
Поліфем (пісня 9, вірші 181–566), Одіссей у Кірки (пісня 10, вірші 91–399).
Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї». Уславлення
людського розуму, винахідливості й допитливості. Засудження беззаконня,
насильства й несправедливості (кіклоп Поліфем), а також самовпевненості й
марнославства (конфлікт Одіссея з Посейдоном). Образ Одіссея.
Італія
Специфіка італійського Відродження, його етапи, представники.
Данте Аліґ’єрі (1265 –
1321). «Божественна комедія» (Пекло; Рай, пісня XXXIII, вірші 115–145).
Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури.
Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної
культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми. Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору.
Англія
Ренесанс в Англії. Здобутки й представники.
Вільям Шекспір (1564 –
1616). «Гамлет».
Здобутки драматургії В. Шекспіра. Філософські та
моральні проблеми в трагедії «Гамлет». Провідні мотиви твору. Художній
простір (данське королівство як символ). Гамлет – вічний образ світової
літератури. Багатогранність шекспірівських характерів. Відкритість твору в
часі, його рецепція та інтерпретації в наступні епохи.
(ТЛ) Міф, епічна поема, вічний образ, трагедія.
(ЛК) Утілення поем Гомера і Данте, трагедії
В. Шекспіра у творах мистецтва.
(УС) Українські переклади творів. Вплив літератури Античності
і Відродження на українську літературу. Гомерівські, дантівські і
шекспірівські мотиви у творчості українських поетів.
(ЕК) Порівняння образів, сонету № 66 і монологу
Гамлета «Бути чи не бути», оригіналу й перекладу (фрагментів – за умови володіння
учнями англійською мовою).
(МЗ) Історія, художня культура.
|
ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТ.
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
розуміє особливості розвитку романтизму,
специфіку його течій у національних літературах і творчості митців;
знає про перехідні явища в літературі
XIX ст., визначає взаємодію
різних елементів (романтичних і реалістичних) у творах письменників;
знає українських перекладачів та українські
переклади прочитаних творів;
визначає засоби художньої виразності у творах;
Діяльність
виявляє жанрові ознаки прочитаних творів;
визначає провідні теми, проблеми, мотиви творів;
коментує, характеризує,
інтерпретує образи
персонажів та засоби їх створення;
виявляє особливості індивідуального стилю
митців;
зіставляє образи, засоби виразності;
з’ясовує філософський сенс казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
Е. Т. А. Гофмана.
виявляє особливості творчості Данте в «Мертвих
душах» М. Гоголя;
розкриває тему єдиного людства, соціальної та
природної рівності всіх форм життя у збірці «Листя трави» В. Вітмена;
Цінності
висловлює власну думку щодо порушених у творах
проблем;
усвідомлює гуманістичні цінності доби романтизму
(пріоритет особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів та ін.);
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
тлумачить (усно й
письмово) поняття,
факти, пов’язані з розвитком романтизму;
бере участь у дискусії стосовно проблем, порушених у творах;
Спілкування іноземними мовами
читає тексти (уривки) іноземною мовою (за умови володіння
нею);
порівнює оригінали й переклади (у фрагментах);
Математична компетентність
складає таблиці, схеми на підставі прочитаних творів;
установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та
образів;
Компетентності в природничих науках і
технологіях
самостійно знаходить і систематизує
інформацію про літературні твори та явища;
Інформаційно-цифрова компетентність
використовує цифрові технології для розширення знань
та уявлень про письменників;
Уміння вчитися
виявляє традиції й новаторство митців на тлі
літературного процесу;
знаходить (самостійно) і
читає інші романтичні
твори, висловлює власні оцінки щодо
них;
Ініціативність і підприємливість
установлює значення романтичних ідей, героїв,
ідеалів для розвитку культури й суспільства;
Соціальна та громадянська компетентності
виявляє соціальні явища, які знайшли відбиток у
творах романтиків, авторську позицію щодо них;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
розглядає твори
письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією
культури;
Екологічна грамотність і здорове життя
установлює роль пейзажів у творах романтизму, аналізує ставлення представників
романтизму до природи.
|
Шляхи розвитку романтизму в Європі та США.
Провідні течії романтизму. Популярні жанри романтизму. Специфіка переходу
від романтизму до реалізму.
Німеччина
Романтизм у Німеччині.
Ернст Теодор Амадей
Гофман (1776 – 1822). «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер».
Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії
романтизму. Віхи мистецького шляху. Протиставлення філістерів та ентузіастів
як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана. Особливості
сюжету і композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Гротескні
образи. Викривальний зміст твору. Символіка.
Франція
Романтизм у Франції.
Стендаль (Марі Анрі Бейль,
1783 – 1842). «Ваніна Ваніні».
Творчий шлях письменника, його внесок у скарбницю прози XIX ст.
Історична основа повісті «Ваніна Ваніна». Теми кохання і свободи. Психологізм
у зображенні характерів.
Україна
Микола Васильович Гоголь
(1809 – 1852). «Мертві душі» (огляд, 3-4 розділи за вибором учителя)
Значення М. В. Гоголя для розвитку світової культури. М. В. Гоголь
і Україна. М. В. Гоголь за кордоном. Творча історія поеми «Мертві
душі». Зв’язок композиції
твору з поемою Данте Аліґ’єрі «Божественна комедія». Неоднозначність образу
Чичикова. Образи поміщиків і чиновників, засоби їх створення (портрет,
художня деталь, мова та ін.). Образ автора. Ліричні відступи. Жанрова
своєрідність твору.
Росія
Поезія «чистого мистецтва».
Федір Іванович Тютчев
(1803 – 1873). «Іще горить в душі бажання…», «Silentium».
Ф. І. Тютчев – поет-філософ і тонкий лірик. Провідні мотиви
творчості. Майстерність описів у поезії митця. Засоби художньої виразності.
Афанасій Афанасійович
Фет (1820 – 1892). «Шепіт, ніжний звук зітхання…», «Я прийшов до тебе, мила…».
Своєрідність пейзажної та інтимної лірики А. А. Фета.
Романтичні теми, мотиви, образи. Елементи імпресіонізму.
США
Розвиток романтизму в США, видатні представники.
Волт Вітмен (1819 –
1892). «Листя трави» (1-2 уривки за вибором
учителя).
Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості
світобачення митця. Зв’язок
збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика,
композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції і
художнє новаторство В. Вітмена.
(ТЛ) Гротеск, фантастика, соціальна сатира,
психологізм, поема.
(ЛК) Утілення образів літературних творів у різних
видах мистецтва.
(УС) Майстерність українських перекладачів. Уплив
В. Вітмена на українську поезію.
(ЕК) Засоби комічного у творчості
Е. Т. А. Гофмана і М. В. Гоголя.
(МЗ) Історія, українська мова, художня культура.
|
РОМАН XIX СТ.
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
знає історію формування жанру роману у
світовій літературі;
розуміє специфіку розвитку роману в XIX ст.,
його жанрові ознаки;
називає ознаки різновидів роману в різних
національних літературах (на прикладі прочитаних творів);
Діяльність
установлює типовість образів у реалістичному
романі, їхній зв’язок із
дійсністю;
характеризує і порівнює романні образи у зв’язках із дійсністю,
середовищем, світоглядними шуканнями митців;
зіставляє образи персонажів, висловлює власну думку щодо їхніх учинків;
розкриває глибину психологічного аналізу й
філософських проблем, порушених у творах;
Цінності
висловлює судження щодо порушених у романах проблем;
робить висновки щодо
художньої концепції митців;
критично оцінює екранізації романів.
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
визначає жанр роману та його різновиди;
Спілкування іноземними мовами
читає тексти (уривки) іноземною мовою (за умови володіння
нею);
Математична компетентність
установлює
причиново-наслідкові
зв’язки між типовими характерами й типовими обставинами їх формування;
Компетентності в природничих науках і
технологіях
знаходить у критиці різні тлумачення й оцінки
прочитаних романів, коментує та аналізує їх;
Інформаційно-цифрова компетентність
використовує цифрові
технології для створення
презентацій за прочитаними творами;
Уміння вчитися
використовує словники, довідники для здобуття теоретичних знань про розвиток жанру роману;
Ініціативність і підприємливість
створює рекламу
улюбленого
роману;
Соціальна та громадянська компетентності
висловлює власну думку щодо суспільних
і моральних питань, порушених у прочитаних творах;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
зіставляє
прочитані
твори з екранізаціями, ілюстраціями тощо;
аналізує особливості культури,
які знайшли відбиток у романах XIX ст.
|
Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди
роману в XIX ст.
Франція
Шляхи розвитку жанру роману та видатні романісти Франції.
Густав Флобер (1821 –
1880). «Пані Боварі».
Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Конфлікт романтичних
ілюзій та дійсності в романі «Пані Боварі». Сюжет і композиція роману.
Зображення суспільства. Еволюція Емми Боварі. Образи обивателів. Об’єктивний
стиль Г. Флобера. Психологічні деталі. Прихована позиція автора.
Боварізм як суспільно-психологічне явище.
Росія
Національна своєрідність російського роману XIX ст.
Федір Михайлович
Достоєвський (1821 – 1881). «Злочин і кара».
Значення Ф. М. Достоєвського для розвитку
соціально-філософського і психологічного роману. Наслідування митцем традицій
М. В. Гоголя. Сюжет роману «Злочин і кара», зумовлений рухом
свідомості головного героя. «Теорія» Раскольнікова, її сутність і
проблемність. Система образів. Біблійні мотиви. Особливості індивідуального
стилю письменника. Поліфонізм твору.
Англія
Естетизм в англійській літературі та мистецтві.
Оскар Уайльд (1854 – 1900). «Портрет
Доріана Грея».
Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях письменника. Абсолютизація
творчості й творчої особистості в романі «Портрет Доріана Грея». Естетична
програма автора. Проблема краси й моралі. Система образів. Еволюція образу
головного героя. Роль фантастики у творі. Символіка. Традиції і новаторство
О. Уайльда в жанрі роману.
(ТЛ) Роман та його різновиди, поліфонізм,
індивідуальний стиль, парадокс.
(ЛК) Екранізації романів XIX ст.
(УС) Іван Франко про розвиток роману в європейських
літературах.
(ЕК) Зіставлення образу Раскольнікова з
«двійниками».
(МЗ) Історія, художня культура.
|
ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
розкриває особливості зміни світоглядних та
естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX-XX ст.;
виявляє характерні ознаки модерністських течій
і явищ у художніх творах;
розуміє взаємодію романтизму і модернізму (на
ранньому етапі модернізму), реалізму і модернізму (на зрілому етапі
модернізму);
розповідає про основні віхи життя і творчості
митців;
визначає та ілюструє
текстовими прикладами риси їхнього індивідуального стилю;
Діяльність
аналізує ліричні твори (цілісно й у фрагментах);
виявляє у творах письменників провідні
проблеми, теми, мотиви;
виокремлює символи, пояснює їхній асоціативний зміст;
знає українські переклади творів, інтерпретує їх;
Цінності
усвідомлює взаємодію імпресіонізму та символізму в
ліриці кінця XIX – початку XX ст.;
висловлює судження щодо художньої цінності прочитаних
творів, образів ліричних героїв;
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
обговорює
питання
призначення мистецтва й митця;
висловлює
власні
думки щодо впливу французького символізму на розвиток української поезії;
знає та
інтерпретує українські переклади творів поетів;
Спілкування іноземними мовами
читає та інтерпретує оригінали віршів іноземною мовою (за
умови володіння нею);
Математична компетентність
визначає у прочитаних творах
символи, створює їхні графічні
зображення, тлумачить їх;
Компетентності в природничих науках і
технологіях
складає тези (лекції вчителя чи власного виступу);
Інформаційно-цифрова компетентність
здійснює (за допомогою цифрових технологій)
пошуково-дослідницьку діяльність у літературній царині (збирання відомостей
про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ,
підготовка повідомлення, презентації тощо);
Уміння вчитися
користується літературознавчими словниками,
енциклопедіями та іншими видами джерел;
Ініціативність і підприємливість
презентує ідеї французьких символістів
та розкриває їхню актуальність для свого часу;
Соціальна та громадянська компетентності
доводить значення краси
мистецтва для розвитку особистості;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
розкриває
зв’язок літератури й живопису, літератури й музики
на етапі раннього модернізму (імпресіонізм, символізм);
Екологічна грамотність і здорове життя
визначає засоби художньої виразності для
створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві.
|
Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку
XX століття. Художні відкриття модернізму та його представники. Течії
раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм.
Франція
Шарль Бодлер (1821 –
1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності, «Вечорова гармонія»).
Ш. Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти
зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у
віршах Ш. Бодлера.
Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму.
Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці.
Поль Верлен (1844 –
1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня» (1 твір за вибором учителя).
Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів
природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність
лірики.
Артюр Рембо (1854 –
1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє новаторство А. Рембо.
Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ
ліричного героя у творах поета.
(ТЛ) Модернізм, символізм, імпресіонізм,
неоромантизм, символ.
(ЛК) Імпресіонізм та символізм у різних видах мистецтва.
(УС)Ранні течії модернізму в українській літературі.
Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX –початку XX ст.
(ЕК) Зіставлення особливостей стилів митців.
(МЗ)Українська
література, художня культура.
|
ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ.
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
розуміє сутність кардинальних змін у драматургії
на межі XIX–XX ст., ідейних та естетичних шукань
представників «нової драми»; знає й
коментує перебіг сюжету, розвитку
дії (зовнішньої та внутрішньої);
Діяльність
виокремлює новаторські риси в прочитаному творі;
виявляє жанрові ознаки твору, розкриває взаємодію різних елементів у
них;
з’ясовує значення
символів, багатозначність образу Синього птаха у п’єсі;
зіставляє розвиток європейської та української
драми на межі XIX–XX ст.;
Цінності
висвітлює актуальні проблеми, порушені у творі, інтерпретує їх на підставі власного
досвіду, у проекції на сучасність;
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
висловлює
думки,
погляди, позиції щодо специфіки «нової
драми», а також прочитаних творів;
Математична компетентність
розуміє специфіку жанрової форми твору;
установлює причиново-наслідкові зв’язки між
мотивами та діями героїв;
Компетентності в природничих науках і
технологіях
знаходить у творі образи та символи, пов’язані зі
світом природи та людської діяльності, розкриває їхній зміст і роль у тексті;
Інформаційно-цифрова компетентність
складає план тексту (простий, складний,
цитатний);
Уміння вчитися
використовує додаткову літературу, пошукові системи
для отримання нових знань;
Ініціативність і підприємливість
презентує власні ідеї щодо розв’язання питань,
порушених у творах «нової драми»;
Соціальна та громадянська компетентності
усвідомлює взаємозв’язок між розвитком суспільства
і літературою;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
зіставляє літературні твори з їхніми екранізаціями
та театральними виставами; характеризує
внесок митців у розвиток національної та світової культури;
Екологічна грамотність і здорове життя
розкриває художню концепцію митця щодо світу,
людини, суспільства, висловлює власні
оцінки щодо проблематики твору.
|
Зміни в прозі та драматургії на межі XIX–XX ст.
Бельгія
Моріс Метерлінк (1862 – 1942). «Синій
птах».
М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція
символістського театру. Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених
зв’язків у драмі-феєрії «Синій птах». Особливості розвитку сюжету. Роль
фантастики. Символіка образів. Трактування фіналу. Особливості ремарок.
(ТЛ) «Нова драма», дія, символ, підтекст,
драма-феєрія.
(ЛК) Екранізації й театральні вистави за
драматичними творами кінця XIX–XX ст.
(УС) Видатні представники «нової драми» в Україні.
(ЕК) Ознаки казки в драмі «Синій птах» М.
Метерлінка. Порівняння драм «Синій птах» М. Метерлінка і «Лісова пісня»
Лесі Українки.
(МЗ) Українська література, художня культура.
|
СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ
(1-2 твори за вибором
учителя)
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
знає і
оцінює художню вартість популярних жанрів сучасної літератури;
розповідає
про
твори, які привернули увагу в останній час;
пояснює актуальний зміст
прочитаних творів;
Діяльність
розпізнає типи
сучасної доби в образах персонажів,
характеризує і оцінює їх;
визначає тематику творів, її зв'язок із сучасним
життям;
Цінності
знаходить у прочитаних творах і коментує художні образи, в яких утілено негативні явища й
моральні цінності;
висловлює судження про особливості стилю письменників, їх
роль в історії національної та світової культури;
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
пояснює символіку назв творів;
Спілкування іноземними мовами
користується сайтами зарубіжних бібліотек для пошуку інформації про митців та їхні
твори;
Математична компетентність
дає
визначення жанрів прочитаних творів, обґрунтовує їх жанрову приналежність;
Компетентності в природничих науках і
технологіях
коментує результати людської діяльності в
природному та суспільному середовищі, відображені у творах літератури;
Інформаційно-цифрова компетентність
використовує Інтернет для підготовки доповіді,
презентації;
Уміння вчитися
створює проект;
Ініціативність і підприємливість
висловлює власні ідеї щодо прилучення
молоді до читання, реалізує їх
через розміщення у соцмережах актуальної інформації про цікаві книжки різних
країн і народів;
Соціальна та громадянська компетентності
виявляє в прочитаних творах соціальні,
моральні, політичні, історичні проблеми,
висловлює судження до них;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
знає видатних українських
літературознавців та розкриває їхній внесок у розвиток науки про літературу;
Екологічна грамотність і здорове життя
виявляє національне і загальнолюдське у
прочитаних творах, їх значення для утвердження миру, свободи, духовності,
здорового способу життя.
|
Китай
Загальні відомості про
китайську літературу та культуру.
Мо Янь (Гуань Моє, нар. 1955). «Геній».
Мо Янь – сучасний китайський письменник, лауреат Нобелівської
премії з літератури (2012). Особливості творчого стилю. Синтез традицій
китайської класичної прози та сучасних тенденцій світової літератури у творах
Мо Яня.
«Геній» – історія талановитого юнака, який наполегливо шукає спосіб убезпечення
людей від руйнівних землетрусів. Гуманістична сутність образу та духовна
стійкість героя на шляху до мети. Зміни у сприйманні Цзян Дачжі
однокласниками, вплив героя на пробудження їхньої свідомості. Міфологічні алюзії у творі.
Велика Британія
Ніл Річард МакКіннон Ґейман (нар. 1960).
«Чому наше майбутнє залежить від читання» або
«Кораліна».
Н. Ґейман – англійський письменник-фантаст, автор численних романів, графічних
новел і коміксів. Причини популярності книг Н. Ґеймана.
«Чому наше
майбутнє залежить від читання» –
лекція Н. Ґеймана про
важливість читання у житті людини. Призначення художньої літератури. Роль
бібліотек. Обов’язки письменників і читачів. Чітка структура, доказовість,
переконливість, ілюстративність лекції.
«Кораліна». Становлення особистості головної героїні. Проблема
морального вибору. Стосунки батьків і дітей. Категорія чарівного як спосіб
розв’язання конфлікту. Структура та образи фольклорної чарівної казки у
творі. Дзеркальність образів. Допитливість, сміливість, сила духу Кораліни.
Символи твору. Інтрига, динамізм та напруга оповіді. Авторська іронія.
Польща
Йоанна
Яґелло (нар. 1974). «Кава з кардамоном».
Й. Яґелло – польська письменниця, авторка творів для дітей та молоді. Короткі
відомості про письменницю.
«Кава з
кардамоном». Синтез підліткової
повісті (стосунки в родині, перше кохання) та детективу (розгадування
сімейної таємниці). Проблеми «недолюблених дітей» зайнятими батьками (брак
щирих стосунків, самотність, відчуженість). Соціально-філософський підтекст
про особисту відповідальність. Наївність, цнотливість, розсудливість головної
героїні. Проста, жвава мова твору.
США
Джон
Майкл Ґрін (нар. 1977). «Провина зірок».
Д. Ґрін – американський письменник, автор книг для підлітків та молоді,
відеоблоґер.
«Провина зірок». Розповідь про
історію кохання невиліковно хворих юнака і дівчини. Ідея цінності життя.
Становлення особистості героїв твору крізь призму боротьби із хворобою.
Проблеми життя і смерті, батьків і дітей, стосунків з однолітками. Перше
кохання. Оптимізм, щирість у стосунках закоханих. Сенс назви твору. Ліризм, іронічність оповіді.
Або інші популярні письменники сучасності: Паоло Коельо, Тумас Йоста Транстремер, Рей Бредбері, Крістіне Нестлінґер,
Сью Таунсенд, Анна Ґавальда, Ніл Річард МакКіннон Ґейман та ін. (1-2 твори текстуально
за вибором учителя).
(ТЛ)
Поглиблення понять про класичну і масову літературу, оповідання, повість,
іронію, алюзію.
(ЛК) Сучасна українська літературно-художня
періодика іноземної літератури (журнал «Всесвіт» та ін.); інтернет-ресурси,
пов’язані з художньою літературою та читанням (сайти зарубіжних письменників
та українських перекладачів, читацькі блоги, спільноти в соціальних мережах,
електронні бібліотеки, каталоги, сховища та ін.). Екранізації вказаних творів
(анімаційні та кіноверсії).
(УС) Українські перекладачі сучасної зарубіжної
літератури. Твори сучасної української літератури на дотичну тематику.
(ЕК)
Зіставлення образів головних героїв. Ознаки
фольклорної чарівної казки у творі Н. Ґеймана «Кораліна», порівняння
повісті Ніла Ґеймана «Кораліна»
та казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див». Порівняння творів
Е. Сігала «Історія одного кохання» та Д. Ґріна «Провина зірок». Стиль Мо Яня та «магічний реалізм» Г. Г. Маркеса.
(МЗ) Художня культура.
|
ПІДСУМКИ
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
знає ідейно-художній зміст
літературних творів у контексті розвитку
культури й суспільства;
розуміє зміст прочитаного;
називає літературні факти, явища,
твори, імена письменників, перекладачів тощо;
пояснює значення перекладної
літератури для розвитку національного письменства зокрема й української нації
загалом;
Діяльність
розпізнає літературні факти, явища,
напрями, течії, жанри, стилі;
розрізняє засоби художньої виразності,
індивідуальні стилі митців;
описує персонажів, їхні риси,
поведінку, умови життя,
соціально-культурний контекст;
Цінності
усвідомлює значення художньої
літератури для сучасної людини й суспільства;
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
тлумачить літературознавчі поняття, що вивчаються в 10 класі;
Спілкування іноземними мовами
читає й розуміє художні тексти іноземною мовою (за умови вивчення
відповідної іноземної мови в школі);
Математична компетентність
виокремлює головну та другорядну інформацію;
Інформаційно-цифрова компетентність
створює електронну продукцію (презентації, буктрейлери,
афіші тощо) для популяризації прочитаних творів;
Уміння вчитися
використовує різні джерела довідкової інформації
(словники, енциклопедію, он-лайн ресурсами);
Ініціативність і підприємливість
презентує власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно,
використовуючи доцільні мовні засоби;
Соціальна та громадянська компетентності
визначає в літературних
творах суспільно-політичний контекст,
актуальні соціальні проблеми та ідеї, приклади громадянських якостей в
образах персонажів;
Обізнаність та самовираження у сфері
культури
сприймає твори літератури в контексті
культури доби;
аналізує
та інтерпретує літературні твори
зарубіжних авторів в аспекті національної культури та загальнолюдських
цінностей
Екологічна грамотність і здорове життя
розуміє значення читання художньої літератури
для духовного здоров’я людини.
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
|
Для вивчення напам’ять
В. Шекспір «Гамлет» (один із монологів Гамлета за вибором учителя),
В. Вітмен, Ф. Тютчев, А. Фет, П. Верлен (1 твір кожного автора за вибором учня).
|
|
11 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів
– 56 годин;
розвиток мовлення – 4
години;
позакласне читання – 4
години;
літературне краєзнавство – 2
години;
резервний час – 4 години.
Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст навчального матеріалу
|
ВСТУП
ЛІТЕРАТУРА. МОРАЛЬ. ЛЮДЯНІСТЬ
|
|
Учень (учениця)
Предметні компетентності
Знання
пояснює сутність діалогу культур, що
відбувається за посередництва художньої літератури;
розуміє значення художньої літератури
(оригінальної і перекладної) для розвитку особистості та суспільства;
Діяльність
висловлює судження щодо значення оригінальної і
перекладної літератури для
протистояння викликам сучасного світу, збереження миру й духовності;
Цінності
усвідомлює ціннісний потенціал світової літератури,
значущість праці автора оригіналу та перекладача;
коментує висловлення, думки видатних українців
про зарубіжну літературу, роль читання
для формування особистості й нації;
тлумачить поняття «світова література»,
«національна література», «художній переклад», «діалог культур»;
Спілкування іноземними мовами
наводить і коментує прислів’я, приказки, крилаті вислови
іноземною мовою (якою володіє) про літературу і культуру;
Математична компетентність
складає і коментує таблицю «Види перекладів»;
Компетентності в природничих науках і
технологіях
використовує різні джерела довідкової інформації
(словники, енциклопедію, он-лайн ресурси) для отримання нових знань;
Уміння вчитися
збирає інформацію і готує розповідь про письменників-лауреатів, про їхній внесок у
розвиток художньої літератури й утвердження духовності.
|
Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження
миру й духовності. Перекладна література як скарбниця духовних цінностей
народів світу. Відображення в інокультурних творах етичних і естетичних
ціннісних орієнтирів різних народів. Роль вітчизняної перекладацької школи в
популяризації творів світової літератури та формуванні українського читача. Літературні
премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і
духовність.
(ТЛ) Поглиблення поняття про художній переклад.
(ЛК) Специфіка сучасної культури та роль літератури
в ній. Художній переклад як вияв і засіб міжкультурної комунікації.
Перекладний твір у взаємодії з іншими видами мистецтва.
(УС) Видатні українці – популяризатори здобутків
літератур народів світу.
(ЕК) Відмінність понять «національна література» і
«світова література».
(МЗ) Історія.
|
[1]
У рубриці «Навчальні ресурси» запропоновано приклади тих засобів, методів,
навчального матеріалу, які допоможуть розвинути відповідну компетентність.
11 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів
– 56 годин;
розвиток мовлення – 4
години;
позакласне читання – 4
години;
літературне краєзнавство – 2
години;
резервний час – 4 години.