Виховна робота

До Дня рідної мови

Тема « Мово українська, мово солов’їна! » 
Мета. Навчати дітей розуміти і збагачувати рідну мову, формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна, як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Пробудити почуття національної гідності. Розвивати логічне і творче мислення. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. 
Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, портрет Т.Г. Шевченка, плакати «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша – солов’їна». 
Хід уроку 
І. Організаційна частина. 
Оголошення теми та мети уроку. 
- Любі друзі, ми починаємо змагання знавців української мови. 
Девіз нашого змагання: 
Хто любить, знає рідну мову, тому вона всміхнеться. 
Солодке слово перемога нелегко всім дається. 
Хто мову шанує свою, хай той переможе в бою. 
- А епіграфом нашого уроку будуть слова: 
Ніколи не говори: «Я - неук», 
А завжди кажи «Я - зірка». 
На парту кожному із вас упала зірка. За допомогою цих зірочок ми визначи¬мо, хто стане найяскравішою зіркою у нашому королівстві рідної мови. Але кожен із вас пам’ятає: 
Я - учень 
Я - хочу знати 
Я - думаю 
Я - вмію 
Я - знаю 
Я - особистість творча 
Я – зірка 
ІІ. Правила гри 
- Сьогодні ви матимете змогу показати свої: 
1. Знання 
2. Уміння 
3. Навички 
4. Ерудицію 
5. Кмітливість 
Уважно послухайте правила гри. Перевіримо знання української мови . 
За кожну правильну відповідь ви отримуєте зірочку. Всі учні продовжують набирати бали-зірочки до кінця змагання. Потім учні підраховують їх загальну кількість. Таким чином обираємо кращого знавця рідної мови та нагороджуємо його медаллю «Лицар української мови» 
Представлення команд і їх капітанів. 
Команда «Мовознавці» 
Команда «Розумники» 
ІІІ. Гра «Зоряна година» 
 КОНКУРС « НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА»
Учні по черзі читають вірші про мову, підготовлені вдома, а також вірші, які вони склали самі. 
 КОНКУРС «РОЗМИНКА»v 
- Перевіримо швидкість вашого мислення. Я буду називати тлумачення понять, а ви – називати їх одним словом. Це своєрідний словник. 
І команда 
• Мати батька або матері (бабуся) 
• Народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай (веснянка) 
• Прикраси з перлів, коралів, які носять жінки на шиї (намисто) 
• Старовинна обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня за старим стилем (щедрівка) 
• Квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким зазвичай прикрашають голову дівчата (вінок) 
• Спосіб числення днів у році, а також таблиця з переліком усіх днів року (календар) 
• Прилад для визначення сторін світу(компас) 
• Машина для їзди, яку рухають ногами (велосипед) 
• Страва з варених крупів (каша) 
• Наука про минуле (історія) 
ІІ команда 
• Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було й не може бути (байка) 
• Чоловік стосовно своїх дітей (батько) 
• Дерево або кущ з гнучким гіллям, продовгуватими вузькими листками і зібраними в сережки квітками (верба) 
• Гра-задача, коли необхідно вписати літери в перехресні рядки клітинок накресленої фігури (кросворд) 
• Особа, що керує оркестром чи хором (диригент) 
• Крупа з проса (пшоно) 
• Небесне тіло, яке обертається навколо сонця і отримує від нього світло і тепло (планета) 
• Мати дружини (теща) 
• Мати чоловіка (свекруха) 
• Одна дванадцята частина року (місяць) 
• Свійський птах з червоним гребенем на голові і пишним хвостом, самець курки (півень) 

 КОНКУРС « ХВИЛИНКА »
( запитання і відповіді даються протягом 1 хвилини. За правильну відповідь – 1 бал). 
І команда 
• Державна мова України (українська). 
• Найбільша одиниця мови (текст). 
• Частина мови, яка називає ознаку (прикметник). 
• Знак у кінці питального речення (?). 
• Чим починається репліка діалогу на письмі (-). 
• Слова з протилежним значенням (антоніми). 
• Перша буква у власній назві (велика). 
• Знак у слові з-поміж (дефіс). 
• Наука про звуки мови (фонетика). 
• Розписне яйце (писанка). 
• Скільки -н- у слові незрівнянний (чотири). 
• Головні члени речення (підмет, присудок). 
• Документ про середню освіту (атестат). 
• Символ українців, що оберігає (оберіг). 
• Префікс у слові прекрасний (пре-). 
• Частина мови а (сполучник). 
• Список літер встановленого порядку ( алфавіт). 
• Займенник з однієї букви ( Я). 
• Частина тексту з нового рядка (абзац). 
• Остання буква у слові шістдесят (т). 
• Розділ науки про правопис (орфографія). 

ІІ команда 
• Без чого зникає народ? (без мови). 
• Найменша одиниця мови (звук). 
• Слова спільного кореня (спільнокореневі). 
• Частина мови слова зошит (іменник). 
• Знак у кінці розповідного речення (крапка). 
• Розділовий знак при звертанні (кома або знак оклику). 
• Словник про значення слів (тлумачний). 
• Власний життєпис (автобіографія). 
• Стиль підручника (науковий). 
• Остання частина слова (закінчення). 
• Документ про хід зборів (протокол). 
• Розмова двох осіб (діалог). 
• Опис природи (пейзаж). 
• Помилка в правописі (орфограма). 
• Що стоїть перед коренем (префікс). 
• Слова, близькі за значенням (синоніми). 
• Остання літера алфавіту (я). 
• Буква, яка не є звуком (ь). 
• Невеличкий твір повчального змісту (байка). 

 КОНКУРС « ЗАКІНЧИ ПРИСЛІВ'Я»v 
Говори мало, слухай багато, а… (думай ще більше). 
Не хочеш почути поганих слів, … (не кажи їх сам). 
Умій вчасно сказати і вчасно… (змовчати). 
Краще мовчати, аніж… (брехати). 
Дав слово - … (дотримай його). 
Шабля ранить голову, а слово -… (душу). 
Від теплого слова і… (крига скресне). 
Слово старше за… (гроші). 
Більше діла - … (менше слів). 
Їж борщ з грибами і …(тримай язик за зубами). 
Дурний язик голові не …(приятель). 
Довгим язиком тільки… (полумиски лизати). 
Хто людей питає, …(той розум має). 

 КОНКУРС «ДОПИШИ ВІРШИКА»v 


ЇЖАЧОК 
Ходить лісом їжачок, 
В нього шубка з... (ниток, дроту, колючок) 



ЩО ЇЙ СНИТЬСЯ? 
Вночі їй завжди півник сниться. 
Вона не курка, а... (гуска, ворона, лисиця) 


НА ПРОГУЛЯНКУ 
У неділю на Хрещатик 
Квочка вивела... (голубів, курчаток, вівців) 

ХТО ТАКА? 
Великі очі й голова. 
Не Колобок це, а... (слон, сова, коза) 

РИБАЛКА 
Ярослав на камінь сів, 
Ловить в річці... (щук, карасів, мух) 


РОЗУМНИЦЯ 
Має Галя добру звичку 
Класти книги на... (вікно, підлогу, поличку) 

МАЙСТЕР 
Меблі, двері й чобіток 
Ремонтує... (голка, ложка, молоток) 


ЛІСОВЕ ТАКСІ 
По дорозі жук повзе, 
На спині листок... (фарбує, малює, везе) 
А ЯК У НИХ 
Є ім’я у мене і в сестрички, 
А щеня і котик мають... (рибу, клички, назву) 

НОВИЙ ГЕРОЙ 
Їжак згорнувся у клубок. 
– Я, – каже, – не їжак, а... (пиріжок, булочка, Колобок) 


- В кожному рядку вірша відкинути зайві синоніми і залишити тільки той, який допоможе розказати про свою мрію у віршованій формі. 

МРІЯ 
Як виросту – збудую (дім, хату, оселю), 
Поставлю, колесо (приладнаю приб’ю, прикріплю). 
А там я поселю (крилату, летючу, літаючу) 
Лелечу клекітну (родину, сім’ю, пару) 
Нехай розводиться, (селиться, гніздиться) 
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях) 
Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається) 
Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах). 

- Спробуємо потренуватися добирати риму. 


По долині жук повзе, 
На спині жука … везе. 

Облизала кішка кришку 
І пішла ловити … мишку. 

Я поклала спати кішку 
У м’яке котяче … ліжко. 

Ворона вчила солов’я: 
-Співай, сусідо мій, як …я. 

Їжак ожину в лісі їв 
І слухав пісню … солов’їв. 

Пожовтів і пересох 
На городі цар …горох. 

До землі зігнулась гілочка, 
Як по ній пробігла … білочка. 

Собі мама купила праску, 
А мені новорічну … маску. 

Усміхнулася Лукерка, 
Як поглянула в … люстерко. 
Ярослав у човен сів, 
Ловить в річці … карасів. 
-Обережним будь, Іванку, 
Не розбий з варенням … банку. 

Має Галя добру звичку 
Класти книжку на … поличку. 

                                         Позакласний захід

« Поезія – це завжди неповторність…»

« Поезія – це завжди неповторність…»

Літературно- музична композиція, присвячена творчості

              Ліни Василівни Костенко

Вступне слово вчителя. ЇЇ називають душею України! Сьогодні ми відчинимо двері в дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського митця Ліни Василівни Костенко. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій не лише своєї нації, а й усього людства. Хто хоч раз читав її вірші – не забуде ніколи. Здається, що її устами говорить істина. Сьогодні ми хочемо представити вашій увазі літературно- музичну композицію ,присвячену творчості  поетеси, нашій  сучасниці (86 років з Дня народження)

Презентація  «Л.В.Костенко. Поезія»

1  ведучий. Народилася Л.В.Костенко 19 березня 1930 року в місті Ржищеві, що розташоване за 80км униз по Дніпру від Києва. Всього 6 років прожила в ньому майбутня поетеса, та воно назавжди залишилось у її пам'яті.

На сцену входить батько з маленькою Ліною.

Ліна. Як тут завжди красиво, таточ­ку. А правда, що кожне місто має свою історію?

Батько. Так, дочко.

Ліна.  Розкажи, тату, ти ж багато знаєш.

Батько. Своєрідний дух витає над цими високими берегами Дніпра. Він породжується близькістю Три­пілля, розкопки біля якого відкри­ли найдревніший пласт нашої куль­тури, названої Трипільською. Наш рідний Ржищів є свідком багатові­кової боротьби українського народу за волю. Він пам'ятає долю народ­ного повстання під проводом Павлюка, Острянині, Скидана. Міс­то не раз споряджало своїх воїнів у походи Богдана Хмельницького.

2Ведучий Батьки з ранніх літ прищеплювали дівчинці високі моральні та естетичні смаки.

усе життя Ліна мала перед собою приклад батька- Василя Костенка, поліглота- самородка, педагога від Бога, який знав 12 мов, вільно почувався в усіх науках.

Духовний досвід батька та матері, їх стоїцизм, загартований в пеклі випробувань,донька засвоювала, переплавляла в собі змалку.Вплинули на характер і світогляд дівчинки також родинні легенди:

1у) Люблю легенди нашої родини,

писати можна тисячу поем.

Коли були ще баба молодими,

вони були веселі, як Хуррем.

Вони в житті не сердилися й разу.

І діти гарні, й любий чоловік.

Але як що вважали за образу, —

тоді мовчали страшно і навік.

2у) Мій дід Михайло був храмостроїтель.
Возводив храми себто цілий вік.
Він був чернець, з дияволом воїтель,
печерник, Боговгодний чоловік.

Він був самітник. Дуже був суворий.
Між Богом-чортом душу не двоїв.
І досі поминають у соборах:
храмостроїтельМихаїл.

3у)Мати.

Вона була красуня з Катеринівки.
Було у неї п'ятеро вже вас.
Купляла вам гостинчика за гривеник,
топила піч і поралась гаразд.
Ходила в церкву, звісно, як годиться.
Гладущики сушила на тину.
Така була хороша молодиця
І мала мрію гарну і чудну.

 4у) У ті часи, страшні, аж волохаті,
коли в степах там хто не воював, -
от їй хотілось, щоб у неї в хаті
на стелі небо хтось намалював.
Вона не чула зроду про Растреллі.
Вона ходила в степ на буряки.
А от якби не сволок, а на стелі -
щоб тільки небо, небо і зірки.
1 ведучий: Коли Ліні виповнилося 6 років сім'я переїхала до Києва. Звідси однієї страшної доби вхопив «чорний ворон» батька на цілих десять років. Маленька Ліна тоді ще не знала, що таке бути дочкою «ворога народу», вона просто не могла змиритися в душі ,за що і чому її такого доброго, розумного татка відірвали від неї і матері

2 ведучий А потім була війна. Евакуація. Страшні, сумні біженські мандри. Психологи вважають, що випробу­вані катастрофами й катаклізмами діти надто швидко дорослішають, мають очі збагачених багатолітнім досвідом сивих поважних старців. Війну маленька Ліна сприйняла саме такими очима. Воєнні дитячі віршовані про­би були не дитячими. На жаль, ті поезії не збереглися. Їй запам'ята­лось: притулившись до краю окопу, вона осколком писала на його стіні свій перший вірш. Писала велики­ми друкованими літерами. Вона не запам'ятала того вірша, хоч знає, що він був не про зайчика і не про вовка, а про щось інше, зовсім недитяче. Бо ж недитячими були страшні враження, які вона нама­галася висловити своїм першим віршем.

5у) Мій перший вірш написаний в окопі
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.

 6у) Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –як підводний човен

у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.

 7у)Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.

I  ведучий. У післявоєнні роки почала від­відувати літературну студію при Спілці письменників України. Колишні учасники студії й досі пам'ятають тендітну з розкіш­ним хвилястим волоссям вродли­ву дівчину. Найбільш проникливі здогадувалися, - що в неї рідкісне обдарування, що вона - діамант, який потребує тільки огранення. Ліна і сама відчувала своє покли­кання.

Інсценування

ЛІНА   Наснився мені чудернацький базар:

під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих

і скнар, продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш.

А другі — як бідні Міньйони.

Хто купував собі Долю за гріш.

А хто — за мільйони.

Дехто щастям платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто — золотом золотим.

А дехто — вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні, до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

І глянула їй в обличчя смутне,

Душею покликала очі.

ДОЛЯ      — Ти все одно не візьмеш мене,—  .

ЛІНА         — А може, візьму?

ДОЛЯ  — Ти собі затям,  

За мене треба платити життям, а я принесу тобі горе.

ЛІНА  — То хто ж ти така? Як твоє ім'я?

Чи варта такої плати?

ДОЛЯ — Поезія — рідна сестра моя.

Правда людська — наша мати.

ЛІНА   І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось: минула ніч.

І скінчився сон. А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною станеться —

у мене жодних претензій нема

до Долі — моєї обраниці.

2 В е д у ч и й. Ліна Василівна Костенко, Поет, філософ, безстрашний, самобутньо й напружено мислячий митець, кришталево чесний перед своїм народом і власною совістю. Ліну Костенко звинувачували в найтяжчих гріхах, говорили про ідейну хибність її творчості. Вона надовго замовкла, але не покаялася, а продовжувала писати, тільки вже в шухляду.

  8 у) Страшні слова,  коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Відео 1(відеоролик ,Youtube)

БОГДАН СТУПКа, ВІРШ ЛІНИ КОСТЕНКО "КРИЛА"

1 ведучийЛіна Костенко не любить галасу, вона скромна і нечестолюбна, рідко спілкується з репортерами. Ми майже не бачимо її на телеекрані.Вона не любить розпо­відати про себе. На запитання, що стосуються її біографічних момен­тів, говорить: «Із моїх творів може­те дізнатись про мене все, що вас цікавить».Гадаю, що так відповіда­ють поети з органічною потребою бути правдивими у слові. Вони не фальшивлять.І якщо відсилають до своїх творів, то роблять це тому, що ручаються за їх абсолютну правдивість і вірять у те, що їм вдалося в них самовиразитись.

2 ведучий: Чимало нагород отримала поетеса:

Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Почесний доктор Львівського національного університету ім. І.Франка

Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).

Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)А далі збірки «Сад нетанучих скульптур», «Вибране» . Премія імені Франчески Петрарки та інші

Проте:

Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»

Ліна Костенко не захотіла прийняти  цінну нагороду –відзнака «Золотий письменник України», 2012

 9 у)Митцю не треба нагород,

 Його судьба нагородила,

 Коли в людини є народ,

 Тоді вона уже людина.

10 у) Вірш «Мимовільний парафраз» , написаний від імені тоталітарної системи.

Поет, не дорожи любовію народной,

бо не народ дає тобі чини.

Кому потрібний дар твій благородний?

На всякий случай оду сочини.

Пиши про честь, і совість, а при етом

Вмочи своє перо у каламуть.

Ну, словом, так. Поет, не будь поетом.

Тобі за ето ордена дадуть.

11у) Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

 12 у) Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

1 ведучий Золоту сторінку творчості Ліни Костенко становить її духовний діалог з матінкою-природою. Це особливо ніжна струна її поетичної ліри, напоєної любов’ю до всього, що живе під небом рідної України. З особливою любов'ю торкається поетеса дерев,трав,квітів,милується природою осіннього саду,підмічає деталі, на які заклопотаний  житель не звертає уваги,бо йому ніколи зупинитися і подивитися на розквітлу айстру, на спустілий сад, на сонний ліс.

Відео 2

О.Богомолець «Осінній день» (взято з Youtube)

Відео 3

Ігор Стожар «Буває часом сліпну від краси»

Відео  4

Тетяна Кулька  «Послухаю цей дощ»

13у) Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

2 ведучий: Не шукайте в довідниках, статтях, есе фактів з її особистого життя. Печаль її поезії каже нам, що вона щаслива в нещасній любові, і нещасна в щасливій.

14у) Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

Несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили  в мені.

Несказане лишилось несказанним.

1 ведучий.«Вона красива у своєму смутку і сліпучо осяйна в радості», — так сказав про цю жінку Василь Симоненко.

Палітра кохання у Ліни Костенко грає усіма барвами весняної веселки: тут і ніжність, і дружба -приязнь, невизначеність стосунків і незбагненність. Поетеса ніби зводить перед нами невидимий Храм Любові високої, одухотвореної, а часом жагучо-палкої, нестримної, яку не завжди «варто передавати словами».

Відео 5

О.Сумська « Напитись голосу твого»

ведучий. Ліна Костенко самобутня, самостійна в усьому. Вона віддає перевагу дорогам непротореним, темам – нерозробленим. Ліна Костенко говорить своїм читачам жорстоку правду про них самих і про те, в якому суспільстві вони живуть.

15у ) Доборолися, добалакалися,

 досварилися, аж гримить!

Україно, чи ти була колись незалежною хоч на мить.

 Від кайданів, що волю сковують?

 Від копит, що у душу б'ють?

Він чужих, що тебе скуповують?

 І своїх, що тебе продають?

16у) Прости мені,мій змучений народе,

Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!

Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе.

І тільки змії кубляться й сичать.

Всі проти всіх,усі ні з ким не згодні.

Злість рухає людьми,

але у бік безодні…

I ведучий:  Поетичне слово Ліни Костенко пророче, наповнене філософською глибиною, високою духовністю, збагачене й розцвічене всіма барвами веселки. Воно збагачує читача інтелектуально, звеличує душу й серце благородними, шляхетними почуттями, чарує несказанною красою слова.

17 у) Я в людей не проситиму сили,

 я нічого в житті не просила,

 як не просять гранітні схили,

 щоб у спеку дощі їх зросили.

 Я в людей попрошу тільки віри

 в кожне слово, почуте від мене,

в кожний погляд очей моїх сірих,

в кожну ласку рук нестудених..

2 ведучий

І про що б вона не писала - про завдання поета і поезії, про призначення людини на землі, про рідну мову - її поезії зачаровують своєю неповторністю, глибиною, ліризмом, змушують замислитися, здавалося б над простими речами. «Мене не можуть люди не почути..» - слушно сказала поетеса. Поезія Л.Костенко - матеріал для глибоких роздумів небайдужої людини, до того ж освіченої, здатної до самовдосконалення, до філософського осмислення буття.  …І ми в цьому переконалися!!!

Відео6 -14 #Ліна Костенко. З днем народження душе України!

Телеканал СТБ підготував ролики, присвячені дню народження Л.Костенко (взято з YouTube)

Ведучі каналу СТБ читаютьвіршівидатноїукраїнськоїпоетеси (10 відео)

Відео 15 («І все на світі треба пережити») учні читають поезію

Вчитель:

«Народ шукає в геніях себе», – якось сказала Ліна Костенко. Але хочеться думати, що прийде час і нащадки наші скажуть: «Народ знайшов себе в Ліні Костенко».

Виховна година

За що шанують українців

Мета: ознайомити учнів із національними особливостями та менталітетом

українців; продовжити знайомство учнів із народними ремеслами і промислами,

кращими традиціями мистецтва нашого народу; учити створювати щось своє,

неповторне, і цим робити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури;

виховувати шанобливе ставлення до рідної культури, народних майстрів, пояснити,

що тільки за такого ставлення до народних надбань наш рідний дім, наша країна

можуть розквітнути.

Обладнання: аудіозапис українських народних пісень (на вибір учителя);

роздавальний матеріал (роздруковані картки з прислів'ями); вишиті рушники, сорочки;

кошик із писанками; зразки виробів майстрів петриківського розпису.

Коментар: розповідь про народні ремесла і промисли, що збереглися до наших

днів, може вести або сам учитель, або підготовлені ним учні-читці. До початку заняття

вчитель організовує в класі виставку витворів народного мистецтва.

Хід заняття

Робота з прислів'ями.

Учитель пропонує учням об'єднатися в групи за принципом «квіти» (ромашки,

барвінки, конвалії, бузок, троянди), роздає по групах картки із записаними на них

прислів'ями і просить назвати професії, про які говориться в них.

• Гончаря глина годує.

• У руках коваля залізо плавиться.

• Тесля завжди без воріт, а швець завжди без чобіт.

• Кому що, а мельнику вітер.

• Добрий пастух не покине своє стадо.

• Добра пряха і на скіпці напряде.

• 3 ткача не буде багача, а з швачки — багачки.

• Кожний кравець на свою моду крає.

• Рибак дощу не боїться.

• Кому до чого, а стрільцеві до лука.

Учитель робить висновок про те, що в прислів'ях названо ремесла українців.

Слово вчителя.

Протягом багатьох століть український народ створював і вдосконалював певні

норми свого життя. Вони були тісно пов'язані з народним світоглядом українців,

відбивалися на їхньому способі життя, рисах характеру.

Працелюбні, вправні, досить кмітливі, здібні до сприйняття нового — такими

характеризуються українці й у багатьох історичних пам'ятках. Таке ставлення до праці

є суттєвою складовою української ментальності.

Миролюбність, доброзичливість__і гостинність українців завжди були помітні в

їхньому громадському та сімейному житті. Шанобливе ставлення до традицій

попередніх поколінь, повага до старших, звичай спільного вирішення важливих

питань виявлялися не тільки в братствах, селянських та молодіжних громадах, а й у

родинах. Українці поважали померлих пращурів, дбали про визначення свого

родоводу, прагнули злагоди у сімейних стосунках, з любов'ю та ніжністю ставилися

до дітей. У народі казали: «Від родини йде життя людини», «Без сім'ї нема щастя на

землі». Мир та згода між людьми, мир людини з Богом, зовнішня та внутрішня

гармонія — таким уявлявся українцям ідеал людської моралі.

Згідно з народним світоглядом людина була невід'ємною від природи. За аналогією

з природою навіть вік людини українці ототожнювали з певними порами року: дитин

ство — весна, молодість — літо тощо. А улюблені рослини — калину, вербу, тополю,

явір — нерідко наділяли людськими рисами, оспівували в думах та піснях.

Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі,

різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники,

сорочки, наволочки. Жінки все своє життя супроводжували квітами — живими,

засушеними, намальованими, вишитими.

Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та

двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто на кінцях таких

рушників можна було побачити зроблені обереги — вишиті фігурки людей, що

немовби взялися за руки й не пускають злі сили.

Гордістю кожної української родини були рушники для образів. Для них брали

найкраще, тонке, гарно вибілене полотно. Пишалася родина і вишитими рушниками,

якими прикрашали картини, дзеркала, рамки з фотографіями. Дивлячись на ці

рушники, кожний міг оцінити роботу жінок.

Та, мабуть, особливо любовно вишивали дівчата довгими зимовими вечорами

сватальні рушники, які сватам треба буде потім подавати. Ще й судженого не знали,

тільки долю загадували, мріяли, співаючи десь на вечорницях.

Різні візерунки вишивали на рушниках, бо вони мали особливе значення в житті

людини. Так, наприклад, букет незвичайних квітів, що стоїть у вазі,— «дерево життя»

— це символ радості, довголіття.

Традиційні кольори, які є на рушниках,— червоний та чорний. Старі люди кажуть,

що ще від древлянських племен ті кольори означають горе і радість.

На всі випадки людського життя були раніше обрядові рушники. Без них не

будували хату, бо на рушнику піднімали сволок, а потім із вдячністю дарували

майстрам. Гостей зустрічали хлібом-сіллю на рушнику, в поле на оранку чи жнива без

нього не виходили.

Ось і виявляється, що роль рушника в житті нашого народу величезна, бо він

супроводжує людину від колиски до могили. Тому-то з такою любов'ю і шаною

ставиться до них наш народ.

У старовинному селищі Петриківка живуть привітні талановиті люди — творці

чудового українського декоративного розпису. Під акварельними фарбами

розцвітають дивовижні квіти, з'являється буйна зелень, дозрівають фантастичні ягоди

на дерев'яному посуді: цукерницях, пудреницях, кухлях, сільничках, вазах.

Ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. Особливим

попитом завпеди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та

інше. Народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність

української культури.

Народна пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. У давні часи співалися

трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт:

родинні звичаєві, веснянки, жниварські пісні, колядки і щедрівки. В історичних піснях

оспівується героїзм козацтва, його сміливі походи, лицарська честь, життя і побут.

(Звучить аудіозапис.)

Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається. Протягом

багатьох століть народ створював свої пісні, думи-скарби народної творчості, а

скарбівничими нашого епосу були кобзарі, самобутні Гомери України. З їх пісень

постає перед нашими очима славна і героїчна Україна. Про боротьбу з турецько-

татарськими нападниками, тяжку турецьку неволю та втечу з неї, смерть козака на

полі бою співали народні кобзарі у супроводі бандури або ліри. Це з їх розповідей ми

дізналися про козака Голоту, що «не боїться ні огню, ні меча, ні третього болота», про

гетьмана Дорошенка, який веде своє військо, військо запорізьке, про славного козака

Морозенка, за яким «вся Вкраїна плаче», про стійкого Самійла Кішку, який п'ятдесят

чотири роки пробув у турецькій неволі, але не скорився ворогові.

Доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. Багато з них переслідувалися,

їх забороняли. Але ж ці пісні жили, плекали в серцях людей невмирущу надію на

духовне відродження. Так було, наприклад, з гімном Павла Чубинського «Ще не

вмерла Україна». Власті суворо забороняли цей гімн, але вбити його не змогли.

Сьогодні гімн «Ще не вмерла Україна» став державним гімном України.

Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх

вірувань нашого народу.

Найперше яйце — за легендою — мало всередині не жовток з білком, а зародок

цілого світу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а

розписували їх напередодні свята Весни.

З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим

яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками,

а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами. Писанки вважались

вірними помічниками й захисника ми наших предків, їх, до речі, не можна було

писати в той час, коли ти з кимсь посварився чи був у гніві, адже писанка — символ

добра й сонця.

Дарувати писанку — означає бажати щастя, здоров'я, доброї вдачі. Діти ходять по

хатах, даруючи,писанки родичам, а дівчата розписують їх для своїх коханих.

Заключне слово вчителя.

Закінчуючи годину нашого спілкування, я хочу запропонувати вам створити щось

своє, неповторне: вишиванку, писанку, витинанку, різьблення по дереву тощо — і цим

зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури.__

Виховна година 9 кл.

Толерантність врятує світ

Перед великим розумом я схиляю голову,
Перед великим серцем я стаю навколішки.
Гете
Мета: розкрити поняття «толерантність», показати певні рівні толерантної людини; розвивати адекватну самооцінку, вміння аналізувати, приймати рішення, обирати правильну позицію; виховувати спостережливість, уважність до інших людей; виховувати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе, вчити встановлювати стосунки на доброзичливій основі; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки, звичок; виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість і небайдужість. 

Французький філософ – просвітитель XVIII ст. Вольтер казав: « Ваші ідеї мені глибоко огидні, але я віддам життя за право їх виголошувати!».
Погодьтеся, що досить важливо терпимо, з розумінням, толерантно ставитися до поглядів, переконань, думок, традицій інших людей.

Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття «толерантність» незвичне. Нам ближче наше слово «терпимість».
Толерантність ( від лат. tolerance) – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою  вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Толерантність – це поступливість, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.
Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві.

«Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини»,- сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть тебе відсталим або занадто «крутим», Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми.  Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей. Толерантність – це терпимість до думок, поведінки та поглядів інших.

Протилежне поняття до толерантності – інтолерантність. Поділ людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму здійснює як толерантні, так й інтолерантні вчинки. Але здатність вести себе толерантно може стати особистісною рисою і зможе забезпечити успіх у спілкуванні.
Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших.
Толерантна людина не ділить світ на дві частини – чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїм» та « чужим», тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.

Вправа « Асоціативний ряд»
Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.
(На екран висвітлюється слово толерантність, учні по черзі називають рису характеру).

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний
або жовтий. Одні люди високі, інші –невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Ви не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні. Будь ласка, п’ять учнів підійдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:
1. Складіть аркуш навпіл.
2. Відірвіть верхній правий кут.
3. Знову складіть навпіл.
4. Відірвіть правий верхній кут.
5. Знову складіть.
6. Знову відірвіть верхній правий кут.
7. Складіть аркуш надвоє.
8. Якщо можна, відірвіть правий верхній кут.
9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.

Вправ  «Чим ми схожі-Чим ми різні?»
Кожна людина неповторна . Світ тому і цікавий, що ми всі різні. А зараз разом з вами ми це доведемо. Поділіться на пари. Я роздаю вам листочки з табличкою в першій колонці якої пише Чим ми схожі? В другій – Чим ми різні?

Учениця (декламує вірш).
Толерантність врятує світ.
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний всесвіт побудуй!

Толерантність_ це «відстань» між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.
Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

В англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій - повага свободи іншого, його думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати цього права.

Притча – блюз
Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів  сина до огорожі та сказав: « Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

Тест « Чи толерантна я людина?»
(на екран висвітлюється тест)

Я думаю, що сьогоднішнє заняття допоможе розвинути в собі якості толерантної особистості, методів виходу з конфліктних ситуацій, прийомі толерантної поведінки та спілкування.

Вправа « Як проявляти толерантність»

Проаналізуйте ситуацію, оберіть свій варіант відповіді й поясніть його.
Ситуація1.
Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль  не подобається.
Варіанти:

1.     Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.

2.     Виходити з того, що людина має право на самовираження, і може робити будь-що зі своїм волоссям.

3.     Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.

Ситуація 2.
Юрко постійно виявляє неповагу, брутальний щодо своїх однокласників. Що робити?

1.     Відповідати брутальністю на брутальність.

2.     Уникати спілкування з ним.

3.     З’ясувати мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем роз’яснювальну роботу.

Вправа – рольова гра
Інсценізація ситуації: « Зустріч подружки після хвороби».
Зустріли школярі свою однокласницю Надійку після хвороби (вона хворіла на вітрянку). На її обличчі ще не загоїлися ранки та залишилася зеленка.
- Ой, яка ти смішна!- засміялася її подружка Ніна.
- Ти ще довго ходитимеш такою негарною? Навіть на носі в тебе зеленка, підхопила Маруся.
- А ми вже їздили на екскурсію. Було дуже цікаво, а ти все пропустила,-загомоніла  Світлана.
- Ми вже багато нового вивчили з алгебри: певно, ти нічого не розумієш, адже ти й раніше не дуже добре зналася на математиці.
Надійка скоро попрощалася та пішла зі сльозами на очах.
Продовжіть розповідь і виправте помилки учнів.

Вправа-рольова гра
Завдання: 1) розкажіть якийсь випадок із свого життя, коли ти навмисне завдав комусь болю (психологічного). Як би ти зараз виправив свій вчинок, подивившись на ситуацію з іншого боку. Програйте цю ситуацію та зробіть висновок.
2) розкажіть  якийсь випадок із свого життя, коли тебе дуже образили. Чим закінчилась ця історія. Зробіть висновок у цій ситуації та можливі шляхи, які б не призвели б до цього прикрого випадку.

Дикі гуси
Чи багато знаємо про диких гусей? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь.  А чи знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває  в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.
Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.

Вчитель підводить дітей до думки – узагальнення: життя гусей – це метафора стосунків в сім’ї, колективі.
Питання дітям:

1.     Чи часто нас, якщо ми « летимо попереду» підтримують?

2.     Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і « відстаємо»? Для того, щоб була можливість « летіти» вперед, важливо мати надійний « тил».

3.     Як ми поводимося, коли хтось помиляється?

4.     Чи « спускаємося з ним вниз», щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із «зграї»?

Дуже важливо в сім’ї і в будь-якому колективі дотримувати правила толерантного спілкування:(на екран проектуються)

1.     Бути завжди уважним.

2.     Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

3.     Бути гуманним і милосердним.

4.     Не ображати співбесідника.

Легенда « Усе в твоїх руках»
Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками…Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з’явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною на світі?! Але нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе.
І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем’я, щоб послухати найрозумніших. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорлявий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе залежить від тебе».
Як ви розумієте слово мудреця?

Вправа « Австралійський дощ»

Іноді риси характеру друга чи подруги вас нервують, іноді – навпаки,вам допомагають прийняти певне рішення. І, незважаючи на відмінності у характерах, ви є друзями, вам цікаво разом. Тому ж терпимість, толерантність потрібно проявляти до всіх. Щоб досягти успіху в житті, не витрачаючи сил на конфлікти, « побутові війни», доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.
Скажімо самі собі: « Я толерантна особистість…»

Виховна година по ЦО (9клас)

Тема: Допоможи собі сам. (Дії населення при надзвичайних ситуаціях).

Мета: Поглибити знання учнів з питань цивільного захисту; повторити правила поведінки у складних ситуаціях та закріпити навички надання допомоги постраждалим; стимулювати розвиток витривалості, мужності, рішучості, кмітливості; виховувати почуття співпричетності до долі та проблем інших, відповідальність за близьких, оточуючих, власну Батьківщину.

Презентація під аудіозапис пісні «Повінь».

1.             Організаційний момент.

2.             Слово вчителя.

-         Життя, як бачимо, не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми з вами слухаємоновини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, які зненацька спіткалимирних громадян. Як важливо у таких ситуаціях, щоб людина не розгубилася, взяла себе в руки і пригадала, як поводитися за таких обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим.

3.    Актуалізація опорних знань.

1). Бесіда.

- Що таке небезпека?

- Що таке надзвичайні ситуації?

- Що відносимо до надзвичайних ситуацій? (НС – це подія, порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною ситуацією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних збитків.)

2).  Інформаційне повідомлення підготовлених учнів.

              Ось декілька прикладів найбільших катастроф останніх 30 років:

·         3.12.1984 – вибух на заводі з виробництва пестицидів у Бхопалі (Індія); у повітрябільше 40 тонн отруйних речовин.Миттєво загинуло 8 тис чоловік. Протягомнаступних 10 років від ускладнень загинулоще 8 тис чоловік.

·               1985 – у Колумбії виверження вулкану Руїс виник гігантський сель, який, пройшовши 40км, захопив місто Армеро, у результаті чого загинуло 22 тис чоловік і   4,5 тис будівель.

·        26.04.86 – вибух на Чорнобильській АЕС. У момент аварії загинув 31 чоловік. Загальнакількість жертв та потерпілих складає 500 тис чоловік.

·        7.12.1988 – Вірменія, Спітак, землетрус 7 балів – 25 тис загинуло, близько 100 тис поранено.

·        03.1991 – війна у Персидській затоці. Пожежу, що охопила більше 100 кувейтськихнафтових свердловин та нафтопереробних заводів, вдалося загасити лише через 10 місяців.

·        01.2001 – отруєння Тиси і Дунаю ціанідами. Концентрація ціаніду перевищилаграничну припустиму норму в 300 разів.

5.     Оголошення теми і мети заходу.

     - Отож, сьогоднішнє заняття, яке має назву «Допоможи собі сам», ми з вами присвятимо тому, щоб вивчити та повторити, як  виходити зі скрутних життєвих ситуацій.

        

6.  Робота в группах (проектна діяльність).

А) Колективне складання правильних алгоритмів дій з послідовним записом алгоритмуна форматному аркуші з використанням роздаткового матеріалу(додаток 3).

Група 1 – складіть алгоритм дій під час та після виникнення землетрусу.

Група 2 - складіть алгоритм дій під час та після повені.

Група 3 - складіть алгоритм дій під час та після НС метеорологічного походження.

Група 4 - складіть алгоритм дій під час пожежі у приміщенні

Група 5 - складіть алгоритм дій під час пожежі  в лісі, степу.

Група 6 – складіть алгоритм дій під час хімічної небезпеки.

Б) Представлення творчими групами своїх проектів (додаток 4).

Б)Розрізати на смужки та покласти у конверти.

При завчасному попередженні про загрозу землетрусу, перш
ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити.

Можливі обвалення дерев та провали внаслідок вигорання торфу;

слід зайняти підвищені місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що є під рукою або збудувати їх з колод, дощок, автомобільних камер, бочок

На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудовани х ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.

При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

перш ніж увійти в палаюче приміщення, накрийтеся з головою мокрими покривалом, пальтом, плащем, шматком щільної тканини,

зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі.

Великі  вікна і вітрини необхідно оббити дошками.

З легких споруд людей перевести у міцніші будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.

вийти у безпечні та підвищені місця.

Створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, примуси, не забути запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.

сховатися у канаві, ямі, яру

надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2-процентним розчином питної соди в випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5-процентним розчином лимонної кислоти.

не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач

необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора

щільно закрийте вікна та двері

 піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти приміщення на горищах

якщо на вас зайнявся одяг, лягайте на землю і, перекочуючись, збийте полум'я; бігти не можна — це ще більше роздуваєполум'я

при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, воду, пісок, землю, покривала й інші засоби;

необхідно перейти кромку пожежі проти вітру, накрити при цьому голову і обличчя верхнімодягом. 

при підозрі на ураження СДОР необхідно уникати будь-яких фізичних навантажень, вживати велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода);

Розрізати малюнки для колажу та покласти у конверти з попереднім (Б)роздатковим матеріалом

      Тому сьогодні  ми проводимо  вікторину - змагання « Будь  обережним з вогнем » 

Я  буду  ведучою-інструктором.                                                                                         

Якщо  щось  не  зрозуміли, звертайтеся  за  допомогою.

ПАМ’ЯТКА  роботи  групи :

1 Повага  до  кожного.     

2  Дружба  у  співпраці.

3  Комунікативність, ввічливість.   

4  Правило  активного  слухання - не  перебивайте  один  одного. 

5  Уважно  слухайте  мене.

І тур  ВПРАВА  « МІКРОФОН »

   Зараз  я  задаю  вам  питання, на які  ви  даєте відповідь.  Відповідаємо по черзі,  за правильну повну  відповідь - 5 балів. Починаймо.

1. За  яким номером  телефону  потрібно  звертатися  у випадку виникнення пожежі? (101).

2. Чому не можна гасити пожежу на електроприладах водою? (буде замикання або пораження струмом)

3. Що слід зробити, якщо в квартирі чути запах газу? (104)

4. Що може статися через витік газу? ( Вибух )

5. Чи  можна  вибивати  вікна  при  пожежі? (Ні, бо у приміщення почне поступати свіже повітря, яке прискорює горіння).

6.  Чому у дитячих закладах двері  приміщень  відчиняються назовні? (Тому, що у такому випадку при евакуації не створюється велике скупчення людей)

7.  Чому не  можна кидати у вогонь аерозольні упаковки? (Аерозольні упаковки — вибухонебезпечні).

8. На що необхідно лити воду під час гасіння :  на вогонь  чи на палаючий предмет? (На палаючий предмет)

9. Що треба  робити, якщо під час перегляду телевізора  з нього пішов дим? (Вимкнути телевізор. Викликати пожежну службу, позвати на допомогу дорослих або самому накинути на телевізор щільну тканину, ковдру).

10. На  що можна  встановлювати  електропраску? (На металеву підставку)

11. Головна вогнегасна речовина (Вода)

12.  Де в задимлених  приміщеннях  потрібно  шукати  дітей? (У шафі, під ліжком,  під  столом).

13.  Що потрібно зробити перед тим, як вийти з дому? (Все  вимкнути  з  мережі).

ІІ тур «ХОЧУ ВСЕ ЗНАТИ»

У цьому турі команди розташовують малюнки за групами.

За правильну  відповідь  – 3 бал.

Команди повинні розібрати малюнки за змістом. Та пояснити вибір.

ІІІ  тур «ТЕСТУВАННЯ »

       Командам пропонуються питання про порядок дій людини, яка опинилася у небезпечній ситуації і три варіанта відповіді. Максимальна оцінка за відповідь — 5 балів.

Вчитель  роздає командам по 1 картці із запитаннями. Команди відмічають правильні відповіді і повертають картки  журі.

Команда 

1.     Якщо виникне пожежа, як ви будете діяти?

а) зателефоную по 101;

б) покличу на допомогу сусіда;

в) втечу, нікому нічого не сказавши.

2.     Якщо кімната почала наповнюватися їдким димом, що ви будете робити?

а) відчиню вікно, залишу відкритими двері;

б) буду просуватися до виходу;

в) закрию рот і  ніс вологою ганчіркою і буду просуватися до виходу.

3.     Загорілася електромережа , ваші дії?

а) буду гасити її водою;

б) знеструмлю мережу, потім почну гасити;

в) буду кликати на допомогу.

Команда 

1.   Що робити, якщо на вас загорівся одяг?

а) буду бігати, зриваючи одяг;

б) впаду, буду кататися, збиваючи полум’я;

в) завернуся у ковдру.

2.     Що треба  робити, якщо при приготуванні їжі загорілася олія на сковороді?

а) вимкну вогонь, накрию сковороду кришкою;

б) буду гасити водою;

в) спробую винести сковороду до сміттєвого відра  і вилити туди олію.

3.     Ви розпалюєте газову колонку або духовку газової плити. Сірник згас, а  ви  не  встигли запалити газ, що ви будете робити?

а) дістану новий сірник і ще раз спробую підпалити;

б) перекрию газ;

в) перекрию газ та перевірю тягу.

   Заключне слово вчителя.

На дошку спроектовано фото Землі.

   - Отож, як бачимо, іноді складні життєві обставини вимагають від людини мужності та рішучості, вмілості та вправності, вміння не розгубитися у складній ситуації. Я гадаю, що тепер і наші діти, і батьки зможуть подолати будь-які проблеми.

- Наш урок закінчується. Тепер давайте знову поглянемо на фотографію нашої планети. Планету Земля людина тримає у своїх руках – добрих, надійних, турботливих. Адже Земля – це наша домівка.